Леонід Литвин — український живописець, автор портретів, пейзажів і натюрмортів, чия творчість вирізняється емоційною напругою, експресивністю та особливою увагою до кольору. Навчався у Дніпропетровському художньому училищі, а від 1970-х років брав участь у всеукраїнських виставках. У центрі його мистецького світу — природа рідної землі, сільський простір, квіти, постаті близьких людей, а також образи, пов’язані з українською історією та культурною пам’яттю. Для його живопису характерне поєднання ліричності й драматизму, уважна композиція та насичена, інтенсивна колористика, що надає навіть побутовим чи ідилічним сюжетам внутрішньої напруги.
Особливе місце у творчості Леоніда Литвина посідають автопортрети, жіночі образи, натюрморти та шевченківська тема, в якій художник відчував особисту відповідальність перед постаттю Тараса Шевченка. Його роботи часто поєднують риси наїву, імпресіонізму, постімпресіонізму й експресивного живопису, завдяки чому мистецтво Литвина важко вмістити в одну стильову рамку. Через невідповідність офіційним канонам соцреалізму художник тривалий час залишався на маргінесі радянського мистецького життя, однак саме ця незалежність сформувала його впізнаваний авторський голос. Серед найвідоміших творів митця — «Чорнобильська мати», «Автопортрет зі свічками», «У саду з котом», «Калиновий рай», «Причинна» та численні пейзажі й натюрморти, сповнені внутрішньої енергії й глибокого переживання світу.
