Прокопенко Микола Миколайович

Микола Миколайович Прокопенко (нар. 17 серпня 1945 року в селі Зельці, нині селище Лиманське Одеської області) — український живописець, графік, книжковий ілюстратор та художник-реставратор, народний художник України (2015). Закінчив Одеське державне художнє училище імені М. Б. Грекова та Київський державний художній інститут у 1977 році. Працював художником-реставратором в Одеському музеї західного і східного мистецтва та Одеській філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України, займався монументальним живописом і викладав в Одеській державній академії будівництва та архітектури. Є членом Національної спілки художників України з 1988 року, дійсним членом Міжнародної академії мистецтв і літератури «Фатьян», лауреатом премій імені Олександра Осмьоркіна та Костянтина Паустовського, почесним громадянином Чорноморська й Очакова.

Творчість Миколи Прокопенка охоплює живопис, графіку, книжкову ілюстрацію та декоративне мистецтво. У своїх роботах митець звертається до жанрів пейзажу, натюрморту, портрета й ню, поєднуючи виразну колористику, символізм і декоративність. Його індивідуальний художній стиль сформувався під впливом традицій українського бароко, модерну, народного мистецтва та європейського авангарду XX століття. Важливе місце у творчості художника посідають образи жінки, природи й духовного світу людини. Прокопенко брав участь у численних регіональних, всеукраїнських і міжнародних виставках, провів сотні персональних експозицій. Його твори зберігаються в музеях, галереях, бібліотечних фондах і приватних колекціях в Україні та за кордоном. У 2019 році на його честь названо художню галерею в Очакові.