Меню доступності

Великий текст
Міжрядковий інтервал
Текстовий інтервал
Вирівнювання тексту
Інверсія
Чорно-біле
Насиченість
Контраст
Підсвічування посилань
Приховати зображення
Приховати відео
Курсор

Скарби великого кочового народу: спадщина скіфів в Україні

18.02.2026
Скарби великого кочового народу: спадщина скіфів в Україні

Скіфи — великий кочовий народ, що у VII–III століттях до н.е. панував у степах Північного Причорномор’я й залишив по собі одну з найяскравіших культур давнього світу. Їхні кургани, золото, зброя та витончені прикраси стали справжніми символами степової цивілізації, у якій поєдналися воїнська міць, розвинені ремесла та глибока міфологічна традиція. Саме на території сучасної України зосереджена значна частина пам’яток скіфської культури, що формують унікальний пласт нашої історичної спадщини.

Золота пектораль з Товстої Могили — шедевр світового рівня

21 червня 1971 року під час розкопок кургану Товста Могила на Дніпропетровщині експедицією під керівництвом Бориса Мозолевського було здійснено сенсаційну знахідку — золоту пектораль, нагрудну прикрасу скіфського царя IV століття до н.е. Її виявили в поховальному комплексі разом із залізним мечем у золотих піхвах.

Вага пекторалі — близько 1150 г, діаметр — 30,6 см. Виріб виконано із золота високої проби з використанням складних технік: лиття, карбування, гравіювання, філіграні та інкрустації. Імовірно, прикрасу виготовили грецькі майстри на замовлення скіфської знаті.Сьогодні цей унікальний шедевр зберігається у Скарбниці Національний музей історії України.

Під час дослідження Товстої Могили археологи також знайшли близько 600 золотих прикрас, серед яких — меч із зображеннями крилатих левів, оленів, коней та орлів, що ще раз підтверджує надзвичайне багатство та символічну насиченість скіфської культури.

Інші відомі кургани та знахідки

Неймовірними витворами мистецтва залишаються й знахідки з курганів Солоха (Запорізької області) та Чортомлика (Дніпропетровської області). Саме тут були виявлені золоті гребені, посуд, зброя й прикраси, що демонструють як високий художній рівень виконання, так і складну символіку образів.

Ці пам’ятки дозволяють реконструювати уявлення скіфів про владу, воїнську доблесть, потойбічний світ та місце людини у всесвіті.

«Звіриний стиль» — мова образів і символів

Характерною рисою скіфських прикрас є так званий «звіриний стиль» — зображення оленів, пантер, грифонів, коней, хижих птахів і фантастичних істот у динамічних позах. Часто тварини показані в момент боротьби або нападу, що символізувало силу, владу та космічний порядок.

Поряд з анімалістичними мотивами у виробах трапляються сцени з повсякденного життя скіфів, міфологічні сюжети та рослинний орнамент. Ювелірні прикраси мали не лише декоративне, а й сакральне значення: слугували оберегами, знаками статусу та супроводжували знатних небіжчиків у похованнях.

Де побачити скіфські скарби сьогодні

Скарби та предмети побуту скіфів зберігаються в багатьох музеях України, зокрема:

Скіфська спадщина — це не лише золото й коштовності, а передусім глибокий світогляд, зафіксований у металі й камені. Вона продовжує відкривати нові сторінки історії та нагадує про давні цивілізації, що формували культурний ландшафт України задовго до появи сучасних держав.


На заставці: скіфська пектораль, що нині зберігається у Скарбниці Національного музею історії України. 

Шановні колеги!

Наразі електронна система Музейного Реєстру знаходиться у «творчій відпустці». Ми оновлюємо інфраструктуру для підвищення стабільності та безпеки системи. Дякуємо вам за розуміння, стійкість і довіру. Саме завдяки спільній відповідальній роботі ми зберігаємо музейні колекції у найскладніших умовах.

З повагою,
Команда підтримки Реєстру музейного фонду України

Веб портал “Музейний фонд України” працює в тестовому режимі.

На даному етапі наповнення порталу відбувається співробітниками музеїв та заповідників, що включені в перелік згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2021 р. № 1388 “Про затвердження переліку музеїв та заповідників, в яких зберігаються музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України”