Ольга Коломієць. Декоративне панно. Спів.

Ольга Коломієць. Декоративне панно. Спів. 2010. Полотно, бісер, вишивка. 51х51. Твір з музейної колекції «Сучасне українське образотворче мистецтво», переданий до фондів музею автором після експонування на персональній виставці Ольги Коломієць «Соло» в художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна (2011). Коломієць Ольга Володимирівна (1964 р.н.), м. Кропивницький – член Національної Спілки художників України (2012), член Національної Спілки майстрів народного мистецтва України (2011), лауреат обласної премії в галузі архітектури, геральдики та вексилології і декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Паученка в номінації «декоративно-прикладне мистецтво» (2014), лауреат обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна в номінації «національна традиція» (2025). Закінчила з відзнакою Івановський текстильний інститут ім. М.В.Фрунзе, тепер Текстильний інститут Івановського державного політехнічного університету, РФ, спеціальність «художнє оформлення і моделювання виробів текстильної і легкої промисловості» (1991). Учасник всеукраїнських та міжнародних виставок образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. Численні персональні виставки в Кропивницькому (з 2005). Твори зберігаються у художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна, КЗ «Музей мистецтв Кіровоградської обласної ради», Центральноукраїнському обласному краєзнавчому музеї та літературно-меморіальному музеї І.К.Карпенка-Карого в Кропивницькому, Добровеличківському районному краєзнавчому музеї Кіровоградської області, в приватних колекціях в Україні та за кордоном. Творчо працює в різноманітних художніх техніках – живопис, графіка, вишивка бісером, витинанка. Живописні та графічні роботи виконані в авторській техніці, грою насичених кольором площин в умовному композиційному просторі, створеному вертикальними та горизонтальними ритмічними мазками фарби, формують особливу стилістичну мову художниці. Вишиті бісером декоративні панно вражають професійністю виконання, тонким відчуттям фольклорних мотивів, символічністю образів, в яких поєднуються власні емоційні переживання мисткині з узагальнено-синтезованим поглядом на природу і світ.