Опис
Зображення поясне, фронтальне. Правою рукою благословляє, але розташування пальців незвичайне, на лівій тримає відкрите Євангеліє. Фелонь золотава з квітами, виконаними з чорних і коричневих крапок. Омофор світло-брунатний з широкою червоною облямівкою та хрестами, прописаними чорним контуром, а також з рослинним орнаментом. Рукав хітону чорний з золотистими крапками, на порузі та по краю фелоні орнамент з вибитих крапок. Такий самий орнамент покриває німб та краї тла ікони. Лик прописаний по коричневому тону темнішою фарбою зі світлими відблисками. Пасма волосся і бороди виконані світло-коричневими лініями. Тло, а також німб та фелонь – імітація позолоти. Поля широкі, брунатного кольору. Напис на рівні голови: "ОБРА. СТ... НіК...4Y". На розкритому Євангелії текст: "ОВРЕМ... ОНО СЛГА. ІИС НА МЕСТЕ РАВНЕ И НАРОД YЧЕНИЕ ЕГО И МНОЖ". У медальйонах: ліворуч зображений І. Христос із Євангелієм у руках; праворуч - Богоматір з омофором. Медальйони демонструють так зване "нікейське диво": згідно з переказами під час Нікейського собору Микола, обурений виступом Арія проти Св. Отців, дав єретику ляпаса. Арій поскаржився імператору і Миколу ув'язнили, позбавили сану. Але І. Христос і Богоматір, що з'явилися йому вночі, вручили знаки єпископської гідності - Євангеліє та омофор. Оклад виконаний у техніці карбування. Покриває всю ікону, з отворами для ликів та рук. Повторює сюжет ікони. Німб Миколи та платівка з написом: "Св. Миколай Чудотворець" накладні. Є тавра: 1.84* 2.МФ - можливо "Фунтиков Максим, власник майстерні срібних виробів у Москві, 1840-1900 рр.". Ікона у золоченій рамі та кіоті з хвилястими краями. Миколай Чудотворець – міфічний єпископ міста Мири у Лікії (Мирлікійський). Народ. у 260 р. та помер у 343 р. Один з найпопулярніших православних святих, покровитель мореплавців, подорожуючих, сільського господарства, всіх убогих і т.ін. В інвентарній книзі у графі "Матеріал і техніка виготовлення предмета" зазначено: дошка з 2-ма шпонками, левкас, олія, срібло, іконопис, чеканка. У спеціальній інвентарній книзі у графі "Примітки" зазначено: Акт експертизи ДКППК від 18.11.2002 р., підписи директора музею О. Чаплинської та головного зберігача Л. Якушенко.