Повномасштабний макет літака Анатра «Анасаль»

Опис

Розвідник та легкий бомбардувальник Анатра «Анасаль» увійшов в історію як перший серійний літак, що випускався на теренах України. Його створили й виробляли на першому у колишній Російській імперії спеціалізованому авіабудівному заводі у Одесі, що належав підприємцю Артуру Анатрі. Апарат класичної на той час біпланної схеми вперше піднявся у повітря 27 липня 1916 року. Екіпаж складався з двох чоловік – пілота та спостерігача-стрільця, озброєного кулеметом. Він же вручну скидав бомби на супротивника у разі потреби.

Літак мав дерев’яну конструкцію, обтягнуту полотном. Фюзеляж прямокутного перетину був набраний з ясеневих лонжеронів та поперечних брусів, скріплених за допомогою металевих накладок. Крила мали два соснових лонжерони, фанерні нервюри та задню кромку із дроту, що надавало останній характерну «зубчату» у плані форму. Силовою установкою слугував унікальний двигун – єдиний у світі зіркоподібний мотор з водяним охолодженням «Сальмсон» P9. Від нього походить друга частина назви – «Анатра» з «Сальмсоном», або скорочено «Анасаль».

Серійне виробництво розпочалося буремного 1917 року, тому й доля літака була повною пригод.

Перші 46 екземплярів потрапили до царської армії, проте через повний розвал останньої наприкінці року у боях їх використати не встигли. Приблизно половина перших «Анасалів» була включена до «Повітряного флоту Української Народної Республіки». Після її падіння структура повітряних сил була збережена, й перейшла під командування гетьмана Павла Скоропадського. Австрійці, що навесні 1918 року захопили Одесу, провели випробування літака, і за їх результатами 5 травня уклали з заводом контракт на побудову аж 200 аеропланів для своєї армії! До часу капітуляції Австро-Угорщини майже 180 машин літали у складі 4 учбових рот її ВПС.

Коли ж Австро-Угорська імперія у 1918 році розпалася на кілька незалежних держав, з вцілілих літаків 21 забрали собі австрійці, 23 – чехи та 8 – угорці.

По відновленню УНР знову створила повітряні сили у складі двох полків, на озброєнні яких було і кілька «Анасалів». Згадуються машини цього типу й у документах «літунської сотні» Української Галицької армії (УГА).

Загалом у 1917-1919 рр. було побудовано понад 350 літаків «Анатра», проте зберігся лише один – у Чехії. У музеї представлено повномасштабний макет, побудований на Одеському авіаремонтному заводі.

Каркас макета виконаний із дерева та металу, що відтворює оригінальну структуру літака.

Обшивка крил та фюзеляжу виготовлена з фанери та тканини.

Носова частина виконана з металевого листа з характерними круглими отворами для вентиляції двигуна. Фюзеляж вузький та видовжений, пофарбований у коричневий колір, що відповідає історичному оформленню.

Відкрита кабіна для двох членів екіпажу (льотчика і спостерігача-стрільця). Верхнє і нижнє крила мають однаковий розмах та жорстке кріплення через стійки.

Колір крил — жовтий.

На нижніх площинах присутні круглі розпізнавальні емблеми (кокарди), що відтворюють військові знаки періоду Першої світової війни. Вертикальний та горизонтальний стабілізатори мають просту прямокутну форму з заокругленими краями. Шасі класичної нерухомої конструкції з двома великими колесами спереду та хвостовою опорою. Колеса мають металеві диски та гумові шини. Гвинт дерев'яний, дволопасний, пофарбований у темний колір із жовтим наконечником. Закріплений на металевому носовому обтічнику.