Розправа о древності письменъ рускословеньскихъ сочинена Николаємъ Урицкимъ.
| Автор/ка | Урицький Микола |
|---|---|
| Дата створення | 1850 р. |
| Класифікація | Друковане видання |
| Матеріал | Папір, Картон |
| Техніка виконання | Друк, Склеювання |
| Розміри (Ш×В) | 11,6 × 18,1 см |
| Музей | Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького |
Опис
Основний текст видання надрукований гражданським шрифтом руською (українською) мовою; окремі фрагменти – латинським, готичним та грецьким шрифтами латинською, німецькою та грецькою мовами відповідно. Друк одноколірний чорною фарбою. 32 стор. На сторінці 25, 27 рядків, складання в одну колонку; пагінація вгорі посередині; сигнатури внизу справа; шрифт: 10 рядків = 58 (кириличний), бл. 52 (латинський), 53 (готичний); розмір набірної шпальти 152х92.
С. 1 нн. – заголовок надрукований кириличним шрифтом 7-ми розмірів у 7 рядків; внизу – вихідні дані «ВЪ ЛЬВОВэ / Черенками Института Ставропигіяньского. / 1850.»;
с. 3 нн. – присвята Михайлові Куземському;
с. 4-32 – текст дослідження.
Оправа: картон, обклеєний мармуровим папером; корінець і кути обклеєні коричневим полотном. На корінці – наклейка з бежевого паперу, на якій – запис коричневим чорнилом «Урицкій» та простим олівцем – «14403».
Зміст: мовознавча праця Миколи Урицького, у якій автор досліджує проблему виникнення й походження слов’янської писемності та слов’янських абеток – кирилиці й глаголиці. Порівнюючи мовний матеріал різних слов’янських мов, автор робить висновок, що слов’яни мали власну писемність ще до прийняття християнства. У дослідженні автор посилається на праці відомих вчених-славістів, зокрема Й. Домбровського, П. Й. Шафарика, І. Брлича та ін.
Оздоблення: на с. 1 нн. під заголовком – виливна прикраса з квітковим орнаментом, нижче – горизонтальний розподілювач.
Записи: на передньому правому форзаці:
у верхньому лівому куті – записи простим олівцем – «152» (затертий), «14403/п. 4133»;
посередині – запис чорним чорнилом скорописом українською мовою – «з бібліотеки бл.п. Д-ра Юліяна / Черкавского / властеля Дідилова»;
внизу – запис простим олівцем – «Bajuški baju».
У тексті – окремі слова і фрази підкреслені простим і червоним олівцями.
Печатки:
на передньому правому форзаці:
у верхньому правому куті – чорний текстовий штамп «ИВАНЪ / ЕМ. / ЛЕВИЦКІЙ»;
у верхньому лівому куті – номер «595», відбитий нумератором і закреслений простим олівцем;
посередині – кругла фіолетова печатка «Національний музей».
На с. 1 нн. (титул):
у верхньому правому куті – номер»595», відбитий нумератором;
під заголовком – номер Книги надходжень «14403», відбитий номератором, справа – чорний текстовий штамп «ИВАН / ЕМ. / ЛЕВИЦКІЙ»;
під виливною прикрасою – кругла фіолетова печатка «Національний музей».

Схожі предмети

Хлопці на плоті
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
1913 р.

Порт
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
1930-ті рр.

У ворожки (до твору "Тополя" Т.Шевченка)
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
1910 р.

Запорожець
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
1932 р.

Паламар
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
1932 р.

Ікона «БОГОРОДИЦЯ З ДИТЯМ»
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
ХІХ ст.

Ікона "БОГОРОДИЦЯ З ДИТЯМ"
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
ХVІІ ст.

Вуличка в містечку
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
1922 р.

Гуцульський Свят-вечір
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
1900 р.

Портрет Фелікса Мяновського
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
1909 р.

Поліптих "Боротьба сатирів. Сатир і жінки. Фаун з сопілкою. Оповідання сатира"
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
1915 р.

Триптих "Кентавр у кузні.Сатир.Боротьба кентаврів"
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
1915 р.