Осмьоркін Олександр Олександрович

Олександр Осмьоркін — український художник, живописець і педагог, один із найяскравіших представників мистецького авангарду першої половини ХХ століття та учасник відомого об’єднання «Бубновий валет». Народився у 1892 році в Єлисаветграді (нині Кропивницький) у родині, де цінували українську культуру та народне мистецтво. Велику роль у формуванні майбутнього художника відіграв його дядько — архітектор Яків Паученко, в будинку якого Осмьоркін провів дитинство. Саме там він захопився театром, живописом і творчою атмосферою української інтелігенції. Художню освіту Осмьоркін здобував у Петербурзі та Києві, а згодом переїхав до Москви, де навчався у майстерні Іллі Машкова та став наймолодшим учасником групи «Бубновий валет».

Творчість Осмьоркіна поєднувала впливи сезанізму, кубізму та імпресіонізму, а особливу славу йому принесли натюрморти, портрети та ліричні пейзажі з тонким відчуттям кольору й світла. Окрім активної мистецької діяльності, він був видатним педагогом і виховав цілу плеяду художників. Попри життя у Москві та Петербурзі, Осмьоркін зберігав зв’язок з Україною, звертався до українських мотивів у живописі та підтримував дружні стосунки з українськими митцями. У післявоєнні роки художник зазнав переслідувань радянської влади через звинувачення у «формалізмі», однак продовжував працювати до останніх днів життя. Сьогодні його твори зберігаються у провідних музеях України та світу, а в Кропивницькому діє художньо-меморіальний музей митця.