Монета Данг (дирхем). Золота Орда. Шадибек (?) хан (802-809 рр.х./1399-1407). Азак.

Монета - данг. Джучиди.

Монета – «10 копеекъ» 1867 р. Російська імперія. Александр ІІ /1855-1881/. Монетний двір - Санкт-Петербург.

Монета – півторагрошовик. 1623 р. Сигізмунд ІІІ Ваза /1587-1632/. З гербом «Сас» – підскарбія коронного Миколи Даниловича /1616-1624/. Монетний двір м. Бидгоща.

Монета – півторагрошовик. 1622 р. Сигізмунд ІІІ Ваза /1587-1632/. З гербом «Сас» – підскарбія коронного Миколи Даниловича /1616-1624/. Монетний двір м. Бидгоща.

Монета ювілейна «2 долари» до 50-річчя ONF (Нумізматичне Товариство Осло). 1972-2022

Німб на іконі «Святий апостол Андрій Первозванний». Святий Афон, створений ченцями, 2008 р.

Ґудзик-кулька з вушком-петлею.

Царські врата головного іконостасу Софійського собору, середина ХVІІІ ст.

Монета - "копєйка", московське царство. Василій Шуйський /1606-1610/. Карбування Московського монетного двору, 1606-1607 рр.

Монета - "копєйка", 1547 р. московське царство, царь Іван ІV /1533-1584/. Карбування - Псков.

Монета - "копєйка", московське царство, 1600 р. Борис Федорович Годунов /1598-1605/, карбування - Псков.

Монета - "копєйка", московське царство, Івана ІV /1533-1584/. Карбування - Псков. 1554-1584 рр.

Монета - "копєйка", московське царство, Івана ІV /1533-1584/. Карбування - Псков (?), 1560-80-ті рр.

Хрест на митрі з поховання митрополита Рафаїла Заборовського (1676-1747)

Шпильки (булавки) або стилоса (писала) фрагмент.

Ґудзик від омофора

Монета - "копєйка", московське царство. Михаіл Федорович (1613-1645), москва, 1624 р.

Монета - "копєйка", московське царство, Михаіл Федорович (1613-1645), москва, 1626-1645 рр.

Монета аспр генуезько-татарський часів Філіппо Маріа Вісконті (1421-1435). Карбування м. Кафа.

Монета - "копєйка", московське царство, Алєксєй Михайлович (1645-1676), москва, 1645-1654 рр.

Монета - "копєйка", московське царство, Петр Алєксєєвіч (1689-1725). Старий монетний двір в Китай-городі, москва, 1697-1698 рр.

Монета - "копєйка", московське царство, Петр Алєксєєвіч (1689-1725). Старий монетний двір в Китай-городі, москва, 1697-1698 рр.

Монета - денарій (?) фрагментований. Західна Європа. ХІІІ ст.

Монета - акча. Кримське ханство. 1095 р.х. /1684 р. Селім І Ґера́й, 2-й ханат (1095-1102 рр.х/1684-1691 рр.) Бахчисарай.

Монета - акча. Кримське ханство. ХV-ХVІ ст.

Монета – акча. Кримське ханство. 1064 рр.х./1654 р. Мехмед- Ґера́й ІV, 2-е правління (1064-1076 рр.х./1654-1666 рр.) м. Бахчисарай.

Монета - "копєйка". московське царство. Міхаіл Федорович (1613-1645), москва, 1616-1628 рр.

Монета - "копєйка", московське царство. Міхаіл Федорович (1613-1645), москва, 1613-1616 рр.

Монета - "копєйка", московське царство. Іван ІV (1533-1584). Карбування м. Новгород (?), 1554-1584 рр.

Монета - "копєйка". Удільне князівство Можайське. Князь Іван Андрійович (1432-1462)

Монета - "копєйка". 1600 р. московське царство. Борис Федорович Годунов (1598-1605), м. Новгород.

Монета – акча Кримського ханства. 92(3?) рр.х./1517 р. Мухамед-Ґера́й І (921-929 рр.х./1515-1523 рр.) Монетний двір - м. Крим.

Монета – акча. Кримське ханство. Гази-Ґера́й ІІ (996–1016 рр.х./1588-1608 рр.) 996 р.х./1588 р. Монетний двір - Гьозлєв.

Монета – акча. Кримське ханство. XV ст. Хаджі́ I Ґера́й /1427-1466/. Карбування монетного двору Кирк-Єр. 858 р.х. (~1454/1455 рр.)

Монета - копєйка. 1535–1538 рр. Московське царство. Іван IV Грозний (1535–1584). Монетний двір - Новгород.

Монета - копєйка. Велике князівство московське. Іван ІV (1533-1584). м. Новгород. 1535-1538 рр.

Монета - гріш литовський. 1625-1626 рр. Велике князівство Литовське. Сигізмунд ІІІ Ваза (1587-1632). Монетний двір - Вільно.

Монета - півгріш. 1501–1506 рр. Велике князівство Литовське (ВКЛ). Олександр Ягелончик (1492–1506). Монетний двір - Вільно.

Монета - півгріш. 1549 р. Велике князівство Литовське (ВКЛ). Сигізмунд ІІ Август (1520–1572). Монетний двір - Вільно.

Монета - півторагрошовик. 1626 р. Сигізмунд ІІІ Ваза (1587–1632). Монетний двір - Бидгощ.

Монета - півторагрошовик. 1623 р. Річ Посполита. Сигізмунд ІІІ (1587-1632 рр.)

Монета - півторагрошовик 1622(?) р., Річ Посполита. Сигізмунд ІІІ (1587-1632)

Монета - солід. Візантія. Костянтин V Копронім (741 – 775) та Лев IV Хазар (775 – 780), м. Константинопіль, після 751 р.

Монета - солід. Візантія. Костянтин V Копронім (741 – 775) та Лев IV Хазар (775 – 780), м. Константинопіль, після 751 р.

Монета - солід. Візантія. Костянтин V Копронім (741 – 775) та Лев IV Хазар (775 – 780), м. Константинопіль, після 751 р.

Монета - солід. Візантія. Костянтин V Копронім (741 – 775) та Лев IV Хазар (775 – 780), м. Константинопіль, після 751 р.

Монета – бешлик. Кримське ханство. Перша половина ХVІІІ ст. Крим. Монетний двір – Бахчисарай. Каплан Ґера́й І, 3-й ханат (1143-1149 рр.х.) /1730-1736/. Рік карбування – 1143 (?) рр.х.

Монета - «Один полтинник». 1924 р. СРСР.

Монета - Аспр генуезько-татарський. Кафа, XV ст. (1421-1435 р.р.)

Монета - Аспр генуезько-татарський. Кафа, І пол. XV ст. (1421-1435 рр.)

Монета - Аспр генуезько-татарський. Кафа, І пол. XV ст. (1421-1435 рр.)

Монета - Аспр генуезько-татарський. Кафа, І пол. XV ст. (1421-1435 рр.)

Монета - Аспр генуезько-татарський. Кафа, І пол. XV ст. (1421-1435 рр.)

Монета - данг (дирхем). Золота Орда. Шадібек хан (802-809 рр.х./1399-1407). 808 р.х. (1405/1406 рр.), Кафа-Джедід

Монета - Данг (дирхем). Золота Орда. Пулад хан (809-813 рр.х./1407-1411). Кафа-ал-Джедід. 809 р.х./1407 р.

Монета - данг (дирхем). Золота Орда. Шадібек хан (802-809 рр.х./1399-1407). 809 р.х. (1406/1407 рр.), Кафа-Джедід.

Монета - аспр генуезько-татарский (данг татаро-генуезький). Третя чверть ХV ст. Карбування монетного двору м. Кафи.

Монета - аспр генуезько-татарский (данг татаро-генуезький). Третя чверть ХV ст. Карбування монетного двору м. Кафи.

Монета - аспр генуезько-татарский (данг татаро-генуезький). Третя чверть ХV ст. Карбування монетного двору м. Кафи

Монета - аспр генуезько-татарский (данг татаро-генуезький). Третя чверть ХV ст. Карбування монетного двору м. Кафи.

Монета - аспр генуезько-татарский (данг татаро-генуезький). Третя чверть ХV ст. Карбування монетного двору м. Кафи.

Монета - аспр генуезько-татарский (данг татаро-генуезький). Третя чверть ХV ст. Карбування монетного двору м. Кафи.

Монета - аспр генуезько-татарский (данг татаро-генуезький). Третя чверть ХV ст. Карбування монетного двору м. Кафи.

Монета - аспр генуезько-татарский (данг татаро-генуезький). Друга-третя чверть ХV ст. Карбування монетного двору м. Кафи.

Монета - аспр генуезько-татарский (данг татаро-генуезький). ІІІ-я чверть ХV ст. Карбування монетного двору м. Кафи.

Монета - аспр генуезько-татарский (данг татаро-генуезький). Третя чверть ХV ст. Карбування монетного двору м. Кафи.

Монета Данг (дирхем). Золота Орда. Шадибек (?) хан (802-809 рр.х./1399-1407). Азак.

Монета - Дирхем (данг). Золота Орда. Пулад (809-813 рр.х./1407-1410). 811 р.х. (бл. 1408/1409 р.). Кафа-ал-Джедід.

Монета - дирхем джучидський. Узбек /713-740 рр.х. /1313-1339 рр./ Крим. 720 р.х. (1321 р.)

Монета - дирхем джучидський. Узбек /713-740 рр.х. /1313-1339 рр./ Крим. 720 р.х. (1321 р.) d –16,5 мм.

Монета - дирхем джучидський (з надчеканкою «хан»). Узбек /713-740 рр.х. /1313-1339 рр./ Крим. 720 р.х. (1321 р.) d –15,5 мм.

Монета - дирхем джучидський з надчеканкою «хан» (у трьох фрагментах). Узбек /713-740 рр.х. /1313-1339 рр./ Крим. 720 р.х. (1321 р.)

Монета - дирхем джучидський (з надчеканкою «хан»). Узбек /713-740 рр.х. /1313-1339 рр./ Крим. 720 р.х. (1321 р.)

Монета - акча. Кримське ханство. 1095 р.х. /1684 р. Селім І Ґера́й, 2-й ханат (1095-1102 рр.х/1684-1691 рр.) Бахчисарай.

Монета - бешлик. Кримське ханство. 1089 р.х. /1678 р. Мурад Герай (1089-1094 рр.х/1678-1683 рр.) Бахчисарай.

Монети фрагмент.

Монета - шилінг м. Риги, 1612(?) р., Річ Посполита, Сигізмунд ІІІ Ваза /1587-1632/.

Монета – акча. Кримське ханство. 958 р.х. (~1551 р.). Девлет І Ґерай (?) (957-985 рр.х.)/1550-1577/. Карбування монетного двору м. Крим.

Монета - аспр генуезько-татарский (данг татаро-генуезький). Третя чверть ХV ст. Карбування монетного двору м. Кафи.

Монета – акча. Кримське ханство. XVІ ст. Девлет І Ґерай (?) (957-985 рр.х.)/1550-1577/. Карбування - м. Кирк-Єр (?)

Монета - акча. Кримське ханство 858? р. х. (1454/1455). Хаджи-Герай (1420-1466). Карбування монетного двору Кирк-Єр.

Монета - акча. Кримське ханство. 923 р.х./1516-1517 рр. Мухамед-Герай І (921-929 рр.х./1515-1523 рр.) Карбування - м. Крим.

Монета – акча. Кримське ханство. XV ст. Нур Давлет /871-873 р.х./(1466-1468). Карбування м. Крим. 60-70-ті рр. XV ст.

Монета– акча. Кримське ханство. XV ст. Хаджі́ I Ґера́й /1427-1466/. Карбування м. Крим. 867 р.х. (~1463 р.)

Монета - акча. Кримське ханство. 88(1?) р.х. (1476/1477 рр.). Менглі-Герай. 2-е правління – 880-896 рр.х. /1475-1491/. Карбування - Кирк-Єр.

Монета - акча. 858 р.х. (~1454/1455 рр.). Кримське ханство. Хаджі? I Ґера?й /1427-1466/. Карбування монетного двору Кирк-Єр.

Монета– дирхем. 744 р.х. (1342/1343 рр.). Золота Орда. Хан Джанібек (741-758 рр.х./1341-1357 рр.) Карбування - Сарай аль-Джедід (Новий Сарай).

Монета – акча. Кримське ханство. XV ст. Хаджі I Ґера́й (830-871 рр.х./1427-1466 рр.). Карбування м. Крим. 867 р.х./1463 р.

Монета – акча. Кримське ханство. XV ст. Хаджі I Ґера́й (830-871 рр.х./1427-1466 рр.). Карбування м. Крим. 867 р.х./1463 р.

Монета анепіграфічна не визначена.

Монета - аспр генуезько-татарский (данг татаро-генуезький). Третя чверть ХV ст. Карбування монетного двору м. Кафи.

Монета - аспр генуезько-татарский (данг татаро-генуезький). Третя чверть ХV ст. Карбування монетного двору м. Кафи.

Монета - аспр генуезько-татарский (данг татаро-генуезький). Третя чверть ХV ст. Карбування монетного двору м. Кафи.

Монета - аспр генуезько-татарский (данг татаро-генуезький). Третя чверть ХV ст. Карбування монетного двору м. Кафи.

Монета - аспр генуезько-татарский (данг татаро-генуезький). Третя чверть ХV ст. Карбування монетного двору м. Кафи.

Монета – акча. Кримське ханство. XV ст. Нур Девлет /871-873 р.х./(1466-1468). Карбування м. Крим. 60-70-ті рр. XV ст.

Монета - аспр генуезько-татарский (данг татаро-генуезький). Друга чверть ХV ст. Карбування монетного двору м. Кафи.

Монета - Акча. Кримське ханство. Селім-Ґерай ІІІ, 1-й ханат (1178-1180 рр.х./1764-1768 рр.). Бахчисарай. 1178 р.х./1764 р. 12,5х9 мм

Монета – акча. Кримське ханство. XV ст. Хаджі́ I Ґера́й /1427-1466/. Карбування монетного двору Кирк-Єр. 858 р.х. (~1454 р.)

Монета – акча. Кримське ханство. XV ст. Хаджі́ I Ґера́й /1427-1466/. Монетний двір Крим. 867(?) р.х. (1463 (?) р.)

Монета - аспр генуезько-татарский (данг татаро-генуезький). Третя чверть ХV ст. Карбування монетного двору м. Кафи. 12х11 мм.

Монета - аспр генуезько-татарский (данг татаро-генуезький). Третя чверть ХV ст. Карбування монетного двору м. Кафи.

Монета - аспр генуезько-татарский (данг татаро-генуезький). Третя чверть ХV ст. Карбування монетного двору м. Кафи.

Монета - аспр генуезько-татарский (данг татаро-генуезький). Третя чверть ХV ст. Карбування монетного двору м. Кафи.

Монета - аспр генуезько-татарский (данг татаро-генуезький). Третя чверть ХV ст. Карбування монетного двору м. Кафи.

Монета - аспр генуезько-татарский (данг татаро-генуезький). Третя чверть ХV ст. Карбування монетного двору м. Кафи.

Монета - аспр генуезько-татарский (данг татаро-генуезький). Третя чверть ХV ст. Карбування монетного двору м. Кафи.

Монета - акча. Кримське ханство. Середина ХVІІ ст. Іслям ІІІ Герай (1054-1064 рр.х./1644-1654 рр.) Карбування - м. Бахчисарай (?).

Монета – дирхем (з надчеканкою "законний"). 747 р.х. (1346/1347). Золота Орда, Джанібек (741-758 рр.х./1341-1357 рр.). Карбування Сарай ал-Джедід.

Монета – гросетто (з одним отвором). XVII ст. (1626-1698 рр.) Дубровник, м. Рагуза, Далмація. Монетний двір м. Рагуза.

Монета – гросетто (з двома пробоїнами). 1645 р. Дубровник, м. Рагуза, Далмація. Монетний двір м. Рагуза.

Монета – бешлик (з отвором). Кримське ханство. Менґлі II Ґерай (1-е правління – 1137/1143 р.х.= 1724-1730 рр.) Монетний двір – Бахчисарай. (бл. 1137 р.х.)

Монета - імітація денарія Карла Лисого /840-877/, м. Мелль, графство Пуату, Франція. Кінець Х – ХІІ ст.

Монета - драйпелькер. 1623 р. Георг Вільгельм /1619-1640/. Бранденбург (маркграфство, в унії з Пруссією). Монетний двір - Кельн.

Шата до ікони «Богоматір Знамення з предстоячими», з клеймом майстра «А.Ж.» 1851 р., м. Владімір, російська імперія.

Монета - шилінг м. Риги, І-е десятиріччя ХVІІ ст.( 1605(?) р.), Річ Посполита, Сигізмунд ІІІ Ваза /1587-1632/.

Монета - шилінг м. Риги, 1613(?) р., Річ Посполита, король Сигізмунд ІІІ Ваза /1587-1632/.

Монета - акча. Кримське ханство. Хаджі́ I Ґера́й /1427-1466/. Монетний двір Орду-Базар.

Монета - аспр генуезько-татарский (данг татаро-генуезький). Третя чверть ХV ст. Карбування монетного двору м. Кафи.

Монета – данг. Золота Орда. Хан Мухаммед бен Тимур (834-847 рр.х.) Монетний двір - Орду-Базар. 1440-ві рр. ХV ст. 14х13 мм.

Монета - аспр генуезько-татарский (данг татаро-генуезький). Третя чверть ХV ст. Карбування монетного двору м. Кафи.

Монета - аспр генуезько-татарский (данг татаро-генуезький). Третя чверть ХV ст. Карбування монетного двору м. Кафи.

Монета - аспр генуезько-татарский (данг татаро-генуезький). Третя чверть ХV ст. Карбування монетного двору м. Кафи.

Монета - аспр генуезько-татарский (данг татаро-генуезький). Третя чверть ХV ст. Карбування монетного двору м. Кафи.

Монета - аспр генуезько-татарский (данг татаро-генуезький). Третя чверть ХV ст. Карбування монетного двору м. Кафи.

Монета - аспр генуезько-татарский (данг татаро-генуезький). Третя чверть ХV ст. Карбування монетного двору м. Кафи.

Монета - аспр генуезько-татарский (данг татаро-генуезький). Третя чверть ХV ст. Карбування монетного двору м. Кафи.