Лариса Кулініч. Пісня кобзаря.

Лариса Кулініч. Пісня кобзаря. 2014. Шамот, солі, поливи, ліплення, випал, дерево. 42х37,5. Твір (панно декоративне) з музейної колекції «Сучасне українське образотворче мистецтво», переданий до фондів музею автором після експонування на виставці творів претендентів на здобуття обласної премії в галузі архітектури, геральдики та вексилології і декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Паученка у 2017 році в художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна (2017), виконаний в авторській художній манері. Кулініч Лариса Олександрівна (05.10.1972 р.н.), м. Кропивницький – член Національної Спілки майстрів народного мистецтва України (2015), член Національної Спілки художників України (2017), лауреат обласної премії в галузі архітектури, геральдики та вексилології і декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Паученка в номінації «декоративно-прикладне мистецтво» (2017). Закінчила з відзнакою Харківський державний педагогічний інститут ім. Г.С.Сковороди за спеціальністю «креслення, образотворче мистецтво і художня праця» (1996), аспірантуру Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова у Києві (2005). Працювала старшим викладачем кафедри образотворчого мистецтва та дизайну художньо-графічного відділення мистецького факультету Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, тепер кафедра мистецтв факультету освітніх наук та мистецтв Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка (1996-2024). Досліджує історичні традиції народної кераміки Кіровоградщини. Учасник всеукраїнських виставок та конкурсів декоративно-прикладного мистецтва. Твори зберігаються у художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна та КЗ «Музей мистецтв Кіровоградської обласної ради» в м. Кропивницькому, в приватних колекціях в Україні та за кордоном. У творчості впроваджує старовинні техніки гончарювання – лощення, вощення, молочіння, димлення, надаючи їм нового життя. Творчі роботи відображають захопленість автора світом природи в різних його проявах, асоціативне їх відтворення, демонструють майстерне володіння специфічними засобами художньої виразності в кераміці та технічними прийомами (ліплення, гончарювання, ритування, монотипії, розпису солями та окислами металів, ангобами та емалями тощо), відчуття та розуміння внутрішньої природи матеріалу, уміння майстерно використовувати його пластичні, кольорові та фактурні властивості.