Опис
Су-25 — одномісний броньований дозвуковий штурмовий літак, розроблений у Дослідно-конструкторському бюро П. О. Сухого для безпосередньої авіаційної підтримки сухопутних військ. Літак призначався для ураження наземних цілей, броньованої техніки, вогневих позицій, живої сили та інших об'єктів противника на полі бою й у тактичній глибині. Значна увага під час проєктування приділялася бойовій живучості літака, захисту льотчика та основних систем від ураження вогнем із землі.
Перший політ дослідного літака Т-8-1, прототипу Су-25, відбувся 22 лютого 1975 року. Серійне виробництво Су-25 було розгорнуте на Тбіліському авіаційному заводі. Літаки цього типу широко використовувалися військовою авіацією СРСР, а згодом — військово-повітряними силами України та інших держав. Одним із перших масштабних випадків бойового застосування Су-25 стала війна в Афганістані, де штурмовики використовувалися для безпосередньої підтримки сухопутних військ та нанесення ударів по наземних цілях.
Су-25 виконаний за нормальною аеродинамічною схемою з крилом помірної стрілоподібності та однокільовим хвостовим оперенням. Кабіна льотчика одномісна, розташована в носовій частині фюзеляжу та має броньовий захист. Літак оснащувався двома турбореактивними двигунами Р-95Ш, розташованими в мотогондолах по обидва боки фюзеляжу. Шасі триопорне, з носовою опорою, прибиране в польоті.
Штатне озброєння Су-25 включало вбудовану 30-мм двоствольну авіаційну гармату ГШ-30-2. На зовнішніх вузлах підвіски літак міг нести авіаційні бомби, блоки некерованих авіаційних ракет, керовані ракети класу «повітря–земля», ракети класу «повітря–повітря», гарматні контейнери та інше спеціальне обладнання. Максимальне бойове навантаження становило до 4400 кг.
Основні льотно-технічні характеристики: екіпаж — 1 особа; довжина — близько 15,4 м; розмах крила — 14,36 м; висота — близько 4,8 м; маса порожнього літака — близько 9,3 т; максимальна злітна маса — близько 17,6 т; максимальна швидкість біля землі — близько 975 км/год.
У музеї представлений літак-штурмовик Су-25, бортовий № 105, заводський № 26508101024, 1981 року випуску — один із ранніх серійних екземплярів цього типу, виготовлений на авіаційному підприємстві в Тбілісі. Літак розкомплектований та приведений до стану музейного експоната. У 1981–1984 роках перебував в Афганістані у складі 200-ї окремої штурмової авіаційної ескадрильї, одного з перших авіаційних підрозділів, оснащених літаками Су-25 та залучених до їх бойового застосування.
Після завершення льотної експлуатації у 1989 році літак було передано до Київського інституту Військово-Повітряних Сил як наземний навчальний зразок для підготовки авіаційних фахівців, вивчення конструкції, систем та обладнання бойового літака. У 2000 році він надійшов на факультет військової підготовки Національного авіаційного університету, де надалі використовувався з навчально-демонстраційною метою. Музейний експонат має багатоколірне камуфляжне забарвлення. Верхні та бічні поверхні фюзеляжу, крила й хвостового оперення вкриті нерегулярними плямами коричневого, піщано-жовтого та зеленого кольорів, нижні поверхні переважно світло-блакитного кольору. На бортах носової частини фюзеляжу нанесено великий бортовий номер «105» червоного кольору з білою окантовкою.
Під крилом розташовані вузли зовнішньої підвіски, призначені для встановлення авіаційного озброєння та спеціального обладнання. Зовнішній вигляд експоната дозволяє наочно простежити характерні конструктивні особливості Су-25: броньовану одномісну кабіну, два бічні повітрозабірники, мотогондоли двигунів, крило з численними вузлами підвіски та масивне однокільове хвостове оперення.
Стан збереження — задовільний. Тривале зберігання та експонування літака під відкритим небом позначилося на стані його зовнішніх поверхонь. На фюзеляжі, крилі та хвостовому оперенні спостерігаються забруднення, потертості, локальне вицвітання, відшарування та пошкодження лакофарбового покриття. На окремих металевих елементах наявні локальні прояви поверхневої корозії. Засклення ліхтаря кабіни має забруднення, помутніння та ознаки природного старіння. Основні елементи планера — фюзеляж, крило, хвостове оперення, кабіна та шасі — збережені.
Літак Су-25 має історичну, документальну, меморіальну, науково-технічну та експозиційну цінність як один із ранніх серійних екземплярів Су-25 — спеціалізованого штурмового літака другої половини ХХ століття.