Бандура ізмаїльського музиканта-бандуриста Михайла Деонисійовича Василюка. 90-ті роки ХХ ст.

Інвентарний номер ІП-764/КН-4990

Дата створення

Сер. ХХ ст.

Матеріал

Дерево

Техніка виконання

Пиляння

Ширина

49 см

Висота

114 см

Музей Комунальна установа "Ізмаїльський історико-краєзнавчий музей Придунав'я"

Опис

Бандура. Бандура складається з овально-грушоподібного дерев'яного корпусу асиметричної форми. У центрі – коло, внизу якого 7 круглих отворів. Корпус обрамлений кольоровим орнаментом, по ньому натягнуто 54 металевих струни (ліворуч – 11 довгих струн на рівній деці, праворуч – 43 струни на вигнутій деці). Бандура має короткий гриф, який закінчується голівкою у вигляді завитка. Зворотний бік інструменту покритий чорним лаком. Бандура у футлярі з чорного дермантину на змійці. Бандура раніше належала Михайлу Деонисійовичу Василюку (23.02.1942 – 11.09.1991). Михайло Деонисійович відомий у місті Ізмаїл, а також далеко за його межами, – український поет, громадський діяч, організатор жіночого народного ансамблю «Кобзарська дума», член Спілки кобзарів України, композитор, актор, директор Ізмаїльського клубу моряків, музикант-бандурист і просто щирий патріот рідної землі України. У його репертуарі були українські народні пісні, із них власні твори (зокрема «Дума про батька», «Дума про загиблих воїнів!», «Козацькі могили»), «Осокори», «Говерла», «Калачі». 11 вересня 1991 року життя Михайла Деонисійовича трагічно обірвалось.

Сторінка музею

Бандура ізмаїльського музиканта-бандуриста Михайла Деонисійовича Василюка. 90-ті роки ХХ ст.

Опис

Дивіться також