Літак Су-15ТМ
| Дата створення | 1971 р. |
|---|---|
| Класифікація | Машини |
| Матеріал | Алюмінієвий сплав, Метал, Сталь, Оргскло |
| Техніка виконання | Техніки обробки металу, Техніки роботи зі склом |
| Розміри (Ш×В×Г) | 9,34 × 4,84 × 22 м |
| Музей | Державний музей авіації імені О.К. Антонова Державного некомерційного підприємства "Державний університет "Київський авіаційний інститут» |
Опис
Радянський фронтовий винищувач, розроблений на базі літака Су-15. Це модифікація для перехоплення та боротьби з повітряними цілями на великих висотах. Су-15ТМ був створений у 1970-х роках і використовувався переважно в радянських військово-повітряних силах. Літак був оснащений двома турбореактивними двигунами, що забезпечували йому хорошу маневреність і швидкість. Він був обладнаний зброєю для повітряного бою та перехоплення, зокрема гарматою та можливістю нести різноманітні ракети класу "повітря-повітря" (наприклад, Р-3С). Модернізовані системи наведення та радара дозволяли Су-15ТМ виявляти і знищувати цілі на великих відстанях, навіть за умов поганої видимості або вночі. Літак здатний виявляти цілі за 70 км, наздоганяти їх зі швидкістю понад 2200 км/год і вражати ракетами на дальності до 24 км.
Су-15ТМ отримав новий радар "Тайфун-М", який значно покращив можливості виявлення та наведення на ціль. Винищувач має дельтаподібне крило середнього розташування і звужений фюзеляж. Носова частина оснащена обтічником геолокатора, пофарбованим у зелений колір. Кабіна пілота знаходиться за носовою частиною і має краплеподібний ліхтар, що складається з двох частин: передньої нерухомої та задньої відкидної. Під носом розташований приймальник повітряного тиску (ПВД). Фюзеляж вузький і довгий, з плавним переходом від носової частини до хвостової. Вхідні повітрозабірники розташовані з боків передньої частини фюзеляжу. Фюзеляж має розвинену хвостову частину з великим хвостовим оперенням. Крило дельтаподібної форми з невеликим стрілоподібним кутом (57 градусів), встановлене на середньому рівні фюзеляжу. Має високе одинарне вертикальне оперення (кіль) з невеликим нахилом назад. Два горизонтальних стабілізатори встановлені трохи нижче рівня крил. Форсажні сопла двох двигунів розташовані в нижній частині фюзеляжу. Шасі трикамерне, з двома основними стійками і передньою опорною стійкою. Основні стійки ховаються у спеціальні ніші в фюзеляжі, а передня частина забирається назад. Літак має світло-сірий колір. Бортовий номер "16" зазначено червоною фарбою.
Літак був випущений у Новосибірську в 1971 році. До 1 жовтня 1996 року він перебував у складі 636-го винищувального авіаполку ППО (м. Краматорськ).
Історія, пов'язана з літаком Су-15ТМ і збиттям південнокорейського Boeing 747 у 1983 році, є однією з найбільш резонансних подій Холодної війни. Інцидент стався 1 вересня 1983 року, коли радянський винищувач Су-15ТМ збив пасажирський літак Південної Кореї — Boeing 747, який летів з Нью-Йорка до Сеула через японський і радянський повітряні простори. Літак Boeing 747 (рейс 007) був збитий радянським винищувачем після того, як він ненавмисно вийшов за межі міжнародного авіаційного коридору і проник у радянський повітряний простір над Сахаліном. Літак прямував до Сеула, але через помилку в навігації відхилився від маршруту і потрапив у заборонену зону. Радянський Союз сприйняв цей факт як порушення своєї території. Повітряна оборона СРСР розцінила наближення літака як можливу загрозу, і винищувач Су-15ТМ був піднятий для перехоплення. Після кількох попереджувальних ракетних залпів літак був збитий. На борту Boeing 747 перебувало 269 осіб, всі вони загинули в результаті катастрофи.

Схожі предмети
Настінний культовий знак
Державний музей авіації імені О.К. Антонова Державного некомерційного підприємства Державний університет Київський авіаційний інститут
1950 р.
Літак-винищувач МіГ-29, бортовий № 06.
Державний музей авіації імені О.К. Антонова Державного некомерційного підприємства Державний університет Київський авіаційний інститут
1983 р.
Літак-винищувач МіГ-19, бортовий № 15.
Державний музей авіації імені О.К. Антонова Державного некомерційного підприємства Державний університет Київський авіаційний інститут
1958 р.
Заводська попереджувальна табличка «Внимание! Высокое напряжение» з літака Ту-160, бортовий № 30, серійний № 84602438.
Державний музей авіації імені О.К. Антонова Державного некомерційного підприємства Державний університет Київський авіаційний інститут
Дата невідома
Табличка заводська з літака Ту-160, бортовий № 25, серійний № 84703453
Державний музей авіації імені О.К. Антонова Державного некомерційного підприємства Державний університет Київський авіаційний інститут
Дата невідома
Пульт керування ГПК-52-ПУ
Державний музей авіації імені О.К. Антонова Державного некомерційного підприємства Державний університет Київський авіаційний інститут
Дата невідома
Вказівник швидкості КУС-750.
Державний музей авіації імені О.К. Антонова Державного некомерційного підприємства Державний університет Київський авіаційний інститут
Дата невідома
Пульт керування станцією Р-852.
Державний музей авіації імені О.К. Антонова Державного некомерційного підприємства Державний університет Київський авіаційний інститут
Дата невідома
Пульт керування ПДУ-36 радіостанції «Баклан».
Державний музей авіації імені О.К. Антонова Державного некомерційного підприємства Державний університет Київський авіаційний інститут
Дата невідома
Індикатор курсових кутів ІКУ-1А.
Державний музей авіації імені О.К. Антонова Державного некомерційного підприємства Державний університет Київський авіаційний інститут
Дата невідома
Заводська табличка з літака Ту-95МС, бортовий № 24, серійний № 15119.
Державний музей авіації імені О.К. Антонова Державного некомерційного підприємства Державний університет Київський авіаційний інститут
Дата невідома
Заводська ідентифікаційна табличка з літака Ту-95МС, бортовий № 23, серійний № 30419.
Державний музей авіації імені О.К. Антонова Державного некомерційного підприємства Державний університет Київський авіаційний інститут
Дата невідома