Літак Су-7БМ, бортовий № 06.

Опис

Су-7БМ — радянський одномісний надзвуковий винищувач-бомбардувальник, розроблений у конструкторському бюро П. О. Сухого. Є модернізованою модифікацією винищувача-бомбардувальника Су-7Б, створеного на базі фронтового винищувача Су-7. Призначався для завдання ударів по наземних цілях, знищення живої сили, бронетехніки, військових об'єктів та інших цілей противника.

Модифікація Су-7БМ серійно випускалася у 1962–1965 роках на авіаційному заводі № 126 у Комсомольську-на-Амурі. Порівняно з попереднім Су-7Б літак отримав удосконалене бортове обладнання, збільшений запас пального, поліпшену паливну систему та підвищений експлуатаційний ресурс окремих агрегатів, що сприяло збільшенню дальності польоту й підвищенню бойових можливостей.

Літак мав суцільнометалеву конструкцію, стрілоподібне крило незмінної геометрії та один турбореактивний двигун АЛ-7Ф-1-100 із форсажною камерою. Штатне озброєння складалося з двох 30-мм авіаційних гармат НР-30. На зовнішніх вузлах підвіски могли розміщуватися авіаційні бомби, некеровані ракети та інші засоби ураження.

Винищувачі-бомбардувальники Су-7БМ перебували на озброєнні військово-повітряних сил СРСР, експлуатувалися в авіаційних частинах, дислокованих на території України, а також постачалися до інших держав. Літаки сімейства Су-7 застосовувалися в збройних конфліктах на Близькому Сході та в Південній Азії.

У Державному музеї авіації імені О. К. Антонова представлений винищувач-бомбардувальник Су-7БМ, бортовий № 06, заводський № 5218, виготовлений у 1964 році на авіаційному заводі № 126 у Комсомольську-на-Амурі. До музею літак надійшов з кіностудії імені Олександра Довженка.

Літак має видовжений фюзеляж циліндричної форми з лобовим повітрозабірником круглого перерізу, у центрі якого встановлений конус зеленуватого кольору. У передній частині фюзеляжу розташована одномісна кабіна льотчика із заскленим ліхтарем обтічної форми. Крило середнього розташування, стрілоподібне, незмінної геометрії. Хвостове оперення включає вертикальний кіль та горизонтальні стабілізатори. Шасі триопорне, з носовою опорою.

Фюзеляж літака має камуфляжне забарвлення у світло-зелених, сіро-зелених та світло-сірих тонах. На бокових поверхнях передньої частини фюзеляжу нанесено бортовий номер «06» червоно-коричневого кольору. На вертикальному оперенні зображено червону п'ятикутну зірку.

Основні технічні характеристики Су-7БМ: довжина літака становить 16,61 м, розмах крила — 9,31 м, висота — 4,99 м, площа крила — 34 м². Маса порожнього літака — близько 8 450 кг, нормальна злітна маса — близько 12 750 кг, максимальна злітна маса — близько 13 950 кг. Максимальна швидкість становить близько 2 120 км/год, практична стеля — близько 18 500 м, максимальна дальність польоту — близько 1 875 км. Екіпаж — одна особа.

Стан збереження — задовільний. Збережені основні конструктивні елементи літака: фюзеляж, крило, хвостове оперення, кабіна льотчика та шасі. На зовнішніх поверхнях помітні потертості, забруднення, місцеві пошкодження лакофарбового покриття та сліди тривалого перебування на відкритому повітрі. Камуфляжне забарвлення й бортовий номер збережені.

Експонат має історичну, військово-історичну, науково-технічну та експозиційну цінність як зразок надзвукового винищувача-бомбардувальника Су-7БМ, що перебував на озброєнні військово-повітряних сил СРСР. Літак є свідченням розвитку фронтової ударної авіації 1960-х років та має значення для збереження історії авіаційної техніки.