Володимир Остроухов. Осінній букет.

Володимир Остроухов. Осінній букет. 2013. Полотно, олія. 70х75 Картина з музейної колекції «Сучасне українське образотворче мистецтво». Остроухов Володимир Іванович (1947 – 2024), м. Кропивницький – лауреат обласної премії в сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна в номінації «новітні спрямування» (2016, 2020). Закінчив Краснодарське державне художнє училище (1974). Працював у Кіровоградських художньо-виробничих майстернях Художнього фонду УРСР. Учасник обласних, всесоюзних, всеукраїнських та міжнародних художніх виставок. Персональні виставки творів в галереї «Єлисаветград» (2012, 2014) Твори зберігаються в КЗ «Музей мистецтв Кіровоградської обласної ради» та художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна в м. Кропивницькому, приватних колекціях в Україні та за кордоном. «Картини Володимира Остроухова, які можна було б назвати літописом власного життя в середовищі міста, вирізняє критичний, часто іронічний погляд на сучасність, що народжує символічні образи клоунів та блазнів, людей добрих і злих, душі яких неначе відображаються у зображеннях птахів, дерев і будинків, змішуючись в єдиний симбіоз тривожного, сповненого величезної життєвої сили та напруги психопростору. Його твори бувають естетично витонченими елегіями і соціальними маніфестаціями, але всіх їх об’єднує єдина, сповнена декоративної цілісності та виразності живописна мова, коріння якої тягнеться від французького постімпресіонізму, мистецтва дивізіонізму та німецького експресіонізму першої хвилі. Живопис В.Остроухова важко сплутати з кимось іншим. Його індивідуальність виражається не скільки стилем, скільки правдивістю, відвертістю виразу художника, що приємно вражає на тлі художньої сірості і культурної мімікрії, що останнім часом всебічно розвиваються, породжених бідністю та незатребуваністю мистця як особистості в сучасному контроверсійному світі», – зазначав в одній зі статей провідний науковий співробітник художньо-меморіального музею О.О.Осмьоркіна заслужений художник України, мистецтвознавець Андрій Надєждін.