Колекції музеїв України

Фільтри
Класифікація
Розгорнути
3D Моделі
Реєстр
Період
Область
Музеї

Знайдено 6 209 предметів

Машинодрук

Машинодрук

Краєзнавчий музей Кролевецької міської ради

Дата невідома

Трудовий рапорт

Трудовий рапорт

Краєзнавчий музей Кролевецької міської ради

Дата невідома

Постанова № 5613 начальника міліції та карного розшуку Черкаської округи стосовно обвинувачення Гутника Аполлона Демидовича, мешканця с. Івангорода Олександрівського району у виготовленні самогону. 11 грудня 1924 року.

Постанова № 5613 начальника міліції та карного розшуку Черкаської округи стосовно обвинувачення Гутника Аполлона Демидовича, мешканця с. Івангорода Олександрівського району у виготовленні самогону. 11 грудня 1924 року.

Олександрівський краєзнавчий музей Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області

1924 р.

Судовий наказ народного судді 9 дільниці Черкаської округи стосовно обвинувачення Гутника Аполона Демидовича, мешканця с. Івангорода Олександрівського району у виготовленні самогону. 29 липня 1925 р. Копія, завірена печаткою.

Судовий наказ народного судді 9 дільниці Черкаської округи стосовно обвинувачення Гутника Аполона Демидовича, мешканця с. Івангорода Олександрівського району у виготовленні самогону. 29 липня 1925 р. Копія, завірена печаткою.

Олександрівський краєзнавчий музей Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області

1925 р.

Документ. Програма круглого столу "Українська Держава Павла Скоропадського: здобутки і прорахунки"

Документ. Програма круглого столу "Українська Держава Павла Скоропадського: здобутки і прорахунки"

Волинський краєзнавчий музей

2018 р.

Посвідчення Ново-Осотянської сільської ради Олександрівського району Шевченківської округи, видане Козир Натальці Сілівестрівні про те, що вона проживає в с. Нова Осота, що вона є дівка. 24.01.1929 р.

Посвідчення Ново-Осотянської сільської ради Олександрівського району Шевченківської округи, видане Козир Натальці Сілівестрівні про те, що вона проживає в с. Нова Осота, що вона є дівка. 24.01.1929 р.

Олександрівський краєзнавчий музей Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області

1929 р.,

Свідоцтво про народження, видане Кримчанською сільською радою Однокоз Олександру Васильовичу, що народився 21 листопада 1930 року в с. Кримки Олександрівського району Шевченківської округи. 21.11.1930 р.

Свідоцтво про народження, видане Кримчанською сільською радою Однокоз Олександру Васильовичу, що народився 21 листопада 1930 року в с. Кримки Олександрівського району Шевченківської округи. 21.11.1930 р.

Олександрівський краєзнавчий музей Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області

1930 р.

Картка споживача Піхоти М.С.

Картка споживача Піхоти М.С.

Шишацький краєзнавчий музей

Дата невідома

Лист похвальний

Лист похвальний

Петрівський краєзнавчий музей Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області

06.04.1948

Лист Івана Геля до Віталія Матеуша від 30.05.2001 р.

Лист Івана Геля до Віталія Матеуша від 30.05.2001 р.

Львівської обласної ради Львівський історичний музей

30.05.2001

Лист Степана Мудрика - керівника проводу ЗЧ ОУН до Миколи Лебедя

Лист Степана Мудрика - керівника проводу ЗЧ ОУН до Миколи Лебедя

Львівської обласної ради Львівський історичний музей

12.06.1987

Лист Степана Мудрика - керівника проводу ЗЧ ОУН до Миколи Лебедя

Лист Степана Мудрика - керівника проводу ЗЧ ОУН до Миколи Лебедя

Львівської обласної ради Львівський історичний музей

02.05.1982

Музейні фонди України: як зберегти рухоме культурне надбання для майбутніх поколінь

У період глибоких суспільних змін, війни та цифрової трансформації питання збереження музейних цінностей стає надзвичайно актуальним. Музейні фонди — це не лише колекції експонатів, а й живий архів української історії, культури, науки та мистецтва. Саме вони формують основу національної ідентичності, допомагають зрозуміти власне коріння й зберегти цінності, які об’єднують покоління.

Музейний фонд України — це сукупність музейних предметів, які мають історичну, наукову, художню або культурну цінність, і офіційно перебувають на державному обліку. Його формування регулюється законодавством та здійснюється через систему державних, комунальних, приватних та галузевих музеїв.

До державного фонду музейних цінностей належать об’єкти, що мають загальнонаціональне значення і не підлягають відчуженню. Усі предмети фонду проходять експертизу, облік, науковий опис і підлягають систематичному контролю з боку уповноважених органів культури.

Склад предметів музейного фонду надзвичайно різноманітний:

  • археологічні знахідки та артефакти;
  • предмети декоративно-ужиткового мистецтва;
  • етнографічні матеріали;
  • документи, фотографії, рукописи;
  • витвори живопису, графіки, скульптури;
  • предмети повсякденного вжитку, що відображають певну історичну епоху.

Ці об’єкти не просто «виставляються» — вони досліджуються, каталогізуються, реставруються і зберігаються за спеціальними стандартами. Завдяки системі обліку та зберігання артефактів, музейна галузь виконує не лише культурну, а й наукову, просвітницьку та меморіальну функцію.

Сьогодні збереження музейних цінностей стикається з низкою викликів. Серед основних — військові дії, руйнування інфраструктури, нестача фінансування, застаріле обладнання для зберігання, брак кваліфікованих кадрів. Часто рухоме культурне надбання опиняється під загрозою втрати через бойові дії, евакуації чи недбале ставлення.

Ще один виклик — несанкціоноване вивезення артефактів або торгівля ними на «чорному ринку». Цифровізація, створення електронних реєстрів та каталогів — один із способів убезпечити спадщину: навіть якщо фізичний об’єкт буде втрачено, залишиться його опис, зображення та наукова інформація.

Сьогодні, коли музейні цінності піддаються небезпекам як фізичного, так і символічного знищення, важливо не лише зберігати артефакти, а й формувати розуміння їхньої цінності в суспільстві. Варто ознайомлюватись з предметами музейного фонду, переглядати цифрові каталоги, використовувати фільтри за тематикою, регіоном чи періодом. Це не лише підвищує культурну обізнаність, а й створює запит на збереження рухомого культурного надбання. Кожен із нас може стати частиною спільної справи — збереження спадщини, яка належить не лише минулому, а й майбутньому.

Часті питання

Що таке музейний фонд України?

Музейний фонд України — це сукупність предметів, які мають історичну, мистецьку, наукову або культурну цінність і занесені до державного обліку. Він є національним надбанням. До цього фонду належать як унікальні артефакти, так і масштабні колекції, що становлять інтерес для науки, освіти й суспільства загалом.

Які об’єкти можуть вважатися музейними цінностями?

Музейними цінностями можуть вважатися археологічні знахідки, твори образотворчого мистецтва, документи, предмети побуту минулих епох, релігійні атрибути, пам’ятки техніки, книги та особисті речі історичних постатей. Основною умовою є унікальність об’єкта та його значущість для національної або світової культури.

Що включають у себе предмети музейного фонду?

Предмети музейного фонду включають як оригінальні об’єкти (наприклад, старовинні ікони, зброю, археологічні артефакти), так і супровідну документацію, пов’язану з їх походженням, станом збереження, історією використання. У сучасному контексті до музейного обліку також дедалі частіше додаються цифрові копії, що виконують роль захисного дублювання або експозиційного інструменту.

Які заходи вживаються для збереження культурного надбання?

Для збереження культурного надбання застосовують фізичні та організаційні методи: спеціальні умови зберігання, реставраційні роботи, охоронні заходи, інвентаризацію та популяризацію через освітні програми. Водночас дедалі важливішим стає цифровий захист спадщини — її оцифрування та архівування у відкритих реєстрах і цифрових платформах.

Які цифрові або фізичні методи використовуються для фіксації та обліку музейних фондів?

Серед сучасних методів фіксації та обліку музейних фондів використовуються як традиційна інвентаризація з фотофіксацією та описом, так і цифрові бази даних, 3D-моделювання, фотограмметрія, використання онлайн-платформ та інтерактивних засобів, що дозволяють віддалено працювати з експонатами або представляти їх широкій аудиторії.

Чому збереження музейних цінностей є важливим для національної ідентичності?

Збереження музейних цінностей має фундаментальне значення для національної ідентичності, адже саме в артефактах минулого зберігається жива пам’ять про витоки нації, її шлях, боротьбу, творчість та духовні орієнтири. Через музейні предмети ми не лише вивчаємо історію, а й усвідомлюємо своє місце в ній, формуємо культурну свідомість і передаємо ключові цінності наступним поколінням.