Сучасні музейні технології пропонують значно більше можливостей для знайомства з колекціями, ніж просто огляд експозиції. Вони допомагають зробити цей досвід комфортнішим, а відвідувачі можуть самостійно обирати формат взаємодії з музеєм.
Адже важливо не просто показати експонат, а допомогти людині зрозуміти його історію, контекст і значення. Комусь для цього достатньо короткого опису, а комусь важливо отримати більше інформації у зручному форматі.
Саме тому аудіогіди в музеях із додаткового сервісу поступово перетворилися на повноцінний інструмент комунікації з відвідувачами. Сьогодні вони допомагають посилити доступність музею для ширшої аудиторії та відкривають українську культурну спадщину для іноземців.
Від плеєра до QR-коду: як змінилися аудіогіди в музеях
Раніше аудіогід найчастіше асоціювався зі спеціальним пристроєм — плеєром, який відвідувач отримував разом із квитком. Але розвиток цифрових технологій все змінив.
Зараз аудіогіди в музеях працюють через QR-коди або спеціальні онлайн-платформи. Для користування достатньо смартфона з доступом до інтернету: відвідувач сканує код біля експоната чи локації та одразу отримує доступ до аудіорозповіді.
Ще одна перевага аудіогіда в тому, що він дозволяє самостійно обирати маршрут і темп огляду, повертатися до окремих фрагментів розповіді та отримувати додаткову інформацію без прив’язки до екскурсійної групи.
Найкраще потенціал аудіогідів видно на конкретних прикладах. Для одних музеїв вони стали інструментом інклюзії, для інших — способом зробити культурну спадщину доступною для відвідувачів з різних країн світу.
Інклюзивний музей на практиці: досвід НМІУ
У Національному музеї історії України аудіогід працює з 2021 року. Він доступний через QR-коди, розміщені в експозиції, а прослухати матеріали можна на власному смартфоні. Проєкт реалізували у співпраці з платформами eMuseum та Wisit.ai
За спостереженнями музейних працівників, приблизно кожен третій відвідувач хоча б раз користується аудіогідом під час огляду виставки. Водночас у музеї цей сервіс розглядають не лише як додаткове джерело інформації, а насамперед як інструмент доступності.
«Аудіогіди в контексті сприяння інклюзивності є для нас одним із пріоритетів. Ми прагнемо, щоб цей сервіс був корисним для якомога ширшого кола відвідувачів, тому працюємо над створенням різних версій аудіогідів, адаптованих до потреб різних аудиторій», — розповідає заступниця генерального директора з інклюзії та суспільної взаємодії НМІУ Ірина Супрунюк.
Один із прикладів такого підходу — аудіогід простою мовою для виставки «Дохристиянські вірування України». Його створили для дітей та людей з особливими інтелектуальними потребами, щоб зробити музейний контент зрозумілішим і доступнішим.
Наступним кроком у музеї бачать розвиток сервісів для незрячих і слабозорих відвідувачів. Зокрема, йдеться про створення аудіогідів з аудіодискрипцією — словесним описом деталей експонатів і простору, які неможливо сприйняти візуально.
Такий підхід показує, що сьогодні доступність музею — це не лише безбар’єрний простір, а й адаптація інформації для людей із різними способами сприйняття.
Аудіогід «Софія Київська»: музей без мовних бар’єрів
Якщо для Національного музею історії України аудіогід став інструментом інклюзії, то Національному заповіднику «Софія Київська» він допомагає долати мовні бар’єри.
Роботу над першим аудіогідом тут розпочали ще у 2011 році. Спочатку він працював як окремий пристрій, а сьогодні функціонує через цифрову платформу «єМузей». Для користування достатньо відсканувати QR-код на території Софійського собору або Дзвіниці та відкрити аудіоекскурсію на власному смартфоні.
Наразі аудіогід доступний шістьма мовами: англійською, французькою, італійською, турецькою, вірменською та, звісно, українською в озвучці Народної артистки України Наталії Сумської.
Найбільший попит мають українська та англійська версії аудіогіда, однак інтерес до інших мов також поступово зростає разом зі збільшенням кількості іноземних гостей.
«Для пам’ятки світового значення, яка входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, мультимовний аудіогід є надзвичайно важливим інструментом комунікації. Щороку Софію Київську відвідують дипломати, міжнародні делегації, науковці та туристи з різних країн світу. Наявність аудіогіда кількома мовами дає змогу зробити історію України доступною для широкої міжнародної аудиторії та сприяє популяризації української культурної спадщини у світі. Прикметно, що для запису аудіогідів були залучені представники посольств іноземних держав», — розповіли в Національному заповіднику «Софія Київська».
Аудіогід дозволяє відвідувачам самостійно знайомитися з історією Софійського собору, його мозаїками, фресками та архітектурою у зручному для себе темпі. А для багатьох іноземних туристів він фактично стає головним способом взаємодії з пам’яткою без мовного бар’єру.
У майбутньому заповідник планує розширювати мовну палітру аудіогіда, розвивати доступні сервіси та завершити створення віртуального туру на платформі «єМузей».
Регіональний кейс: досвід Одеси
Технологію активно впроваджують і регіональні музейні інституції. Так, в Одеському національному художньому музеї аудіогід з’явився нещодавно — у 2025 році, але вже має три мовні версії: українську, англійську і французьку.
Наразі він працює через QR-коди на виставці «Плеяди: до 160-річчя Одеського художнього коледжу».
У музеї наголошують, що аудіогід сам по собі розширює безбар’єрність, адже забезпечує додатковий доступ до інформації для людей із порушеннями зору. Надалі тут планують створювати нові аудіогіди для тимчасових виставок.
Куди рухаються аудіогіди в музеях
Якщо порівняти досвід різних музеїв, помітно одну спільну тенденцію: аудіогіди дедалі частіше адаптують під потреби різних аудиторій. Саме тому музеї розвивають нові мовні версії, інклюзивні рішення та додаткові цифрові сервіси.
Фактично цей інструмент поступово стає не окремою послугою, а частиною ширшої системи доступності та комунікації з відвідувачем.
Ознайомитися з такими рішеннями на практиці можна вже сьогодні в Національному музеї історії України, Національному заповіднику «Софія Київська» та Одеському національному художньому музеї.
Детальніше про сервіси та актуальні екскурсії можна дізнатися на офіційних сайтах музеїв.
Фото: Вікторії Сідорової, Національний музей історії України.
.jpg)