Гелікоптер Ка-25 ПЛ

Гелікоптер Ка-25 — перший радянський протичовновий гелікоптер корабельного базування. Він був розроблений на початку 1960-х років у дослідному конструкторському бюро М. І. Камова. Перший політ гелікоптера відбувся 21 травня 1961 року. Серійне виробництво тривало з 1965 по 1973 рік на авіаційному заводі в м. Улан-Уде. Загалом було випущено близько 460 машин у 18 модифікаціях, серед яких основними були: Ка-25ПЛ (протичовновий), Ка-25Ц (цілевказівник, оснащений потужною радіолокаційною станцією для наведення ракетної зброї кораблів) та Ка-25ПС (пошуково-рятувальний). Екіпаж гелікоптера Ка-25ПЛ зазвичай складався з двох осіб — пілота та штурмана-оператора, хоча під час навчальних польотів або виконання спеціальних завдань його склад міг бути збільшений. Максимальна швидкість машини становила до 220 км/год, практична дальність польоту — 450–650 км, а практична стеля — 3500–4000 м. Озброєння включало 450-мм протичовнові торпеди, гідроакустичні буї, глибинні та маркерні бомби загальною масою до 650 кг. Гелікоптери цього типу брали участь у міжнародній операції з розмінування Суецького каналу та акваторії Червоного моря у 1974 році. Після розпаду СРСР частина цих машин увійшла до складу Військово-Морських Сил України. Нині вони зняті з озброєння та використовуються переважно як музейні експонати. У музеї представлено найбільш поширену модифікацію — протичовновий гелікоптер Ка-25ПЛ з бортовим номером 36 (червоного кольору з білою окантовкою). Машину побудовано 8 травня 1972 року на авіаційному заводі в м. Кумертау (Башкирська АРСР), заводський № 2912303. До 2004 року гелікоптер перебував на озброєнні 555-го окремого морського вертолітного полку (військова частина А4041, м. Очаків) Військово-Морських Сил України. Гелікоптер має характерне блакитне забарвлення та розпізнавальні знаки Військово-Морських Сил України у вигляді синьо-жовтих кіл на вертикальному оперенні, а також графічні елементи у формі стилізованих синьо-жовтих хвиль на бортах фюзеляжу. У хвостовій частині фюзеляжу розташований спеціальний люк, через який за допомогою троса у воду на глибину до 500 м опускається занурювана гідроакустична станція (ГАС), призначена для виявлення підводних човнів за шумом їхніх механізмів. У носовій частині знаходиться радіопрозорий обтічник, що приховує антену радіолокаційної станції, призначеної для виявлення надводних кораблів і підводних човнів у надводному положенні. Найхарактернішою особливістю Ка-25 є два співвісно розташовані трилопатеві несучі гвинти діаметром 15,74 м, які обертаються в протилежних напрямках. Така конструкція дала змогу відмовитися від хвостового гвинта, зробивши гелікоптер компактнішим і зручнішим для базування на кораблях. Гелікоптер обладнаний чотириопорним шасі, стійки якого могли оснащуватися надувними балонетами для аварійної посадки на воду. Під підлогою кабіни розміщено внутрішній бомбовий відсік, що захищав авіаційне озброєння від впливу солоного морського повітря та корозії. Стан збереження експонату задовільний. Лакофарбове покриття має незначні потертості, локальні сліди корозії та природного старіння, характерні для тривалої експлуатації й музейного зберігання під відкритим небом. Гелікоптер Ка-25ПЛ є пам'яткою історії авіаційної техніки, військово-морської авіації та вітчизняного авіабудування. Експонат ілюструє розвиток корабельних протичовнових гелікоптерів першого покоління, створених конструкторським бюро М. І. Камова, та відображає розвиток морської авіації другої половини ХХ століття. Особливу цінність становить його служба у складі Військово-Морських Сил України, що робить експонат важливим джерелом з історії української військової авіації та військово-морського флоту. Гелікоптер має історичну, науково-технічну, меморіальну та експозиційну цінність.