Цього року Україна посилила роботу з оцифрування культурної спадщини. Наприкінці весни в межах проєкту ARK III запрацювала мобільна станція 3D-сканування на базі Києво-Печерської лаври. У липні Мінкульт затвердив єдині рекомендації для створення та зберігання цифрових даних.
Свої проєкти реалізують і команди, об'єднані ідеєю збереження культурної спадщини за допомогою цифрових технологій. Одна з них — львівська Skeiron, яка працює у цьому напрямі з 2016 року.
Ми раніше розповідали про 3D-моделі в музеях та способи їх створення. Досвід Skeiron показує, як це працює на практиці.
Які музеї вже оцифрували і як обирають об'єкти
У Львові Skeiron працював із низкою музеїв. Серед них — Львівський історичний музей, музеї Михайла Грушевського та Івана Франка, Львівський музей історії релігії, Музей історії воєн, боротьби та опору і меморіальний музей Романа Шухевича.
Також команда оцифровувала Археологічний музей Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України та Музей модернізму — філію Львівської національної галереї мистецтв. А в області — Історико-меморіальний музей Євгена Коновальця у Зашкові та музей Маркіяна Шашкевича у Підлиссі.
Під час вибору об'єктів враховують кілька критеріїв. У пріоритеті — пам'ятки національного значення, а також музеї, яким загрожує пошкодження або які вже постраждали через війну.
Із пропозиціями звертаються й самі музеї та місцеві громади. Частину проєктів реалізують за грантової підтримки, зокрема Українського культурного фонду та міжнародних партнерів.
Цифрові копії створюють не лише на випадок втрати оригіналу. Вони також допомагають музеям відкривати свої колекції людям, які не можуть побачити їх наживо.
Від лазерного сканування до віртуального туру
Для різних об'єктів використовують різні технології. Окремі музейні предмети Skeiron оцифровує переважно за допомогою фотограмметрії. Експонат фотографують із різних ракурсів, а потім спеціальна програма за цими знімками створює його тривимірну копію.
Для будівель фотограмметрію поєднують із лазерним скануванням. Команда працює з приладами RIEGL VZ-400i та Leica ScanStation P20. Вони створюють хмару точок, за якою можна відтворити форму й розміри будівлі з точністю до кількох міліметрів. Фотограмметрія допомагає передати її зовнішній вигляд — текстури та деталі поверхонь.
Зібрану інформацію поєднують у єдину 3D-модель та прибирають із неї випадкові об'єкти. За потреби на її основі можна створити креслення або BIM-модель.
Для віртуальних турів Skeiron використовує Matterport і сферичні панорами 360°. Так команда створила онлайн-тури десятьма відділами Львівського історичного музею.
Особливо цінними такі дані стають у разі пошкодження або знищення пам’ятки, адже вони слугують прямою доказовою базою воєнних злочинів РФ. Зокрема, Меморіальний музей Романа Шухевича команда Skeiron встигла детально відсканувати ще до російського обстрілу. Одразу після атаки фахівці зафіксували наслідки руйнувань і зіставили їх із попередньою 3D-моделлю.
Це точне порівняння стану будівлі «до» та «після» удару є верифікованим цифровим доказом цілеспрямованого знищення культурної спадщини для міжнародних судових інстанцій, а також незамінною основою для майбутньої відбудови музею.
Як створюють 3D-модель
Процес залежить від масштабу об'єкта, але основні етапи схожі. Усе починається з підготовки.
Команда виїжджає на локацію, планує точки сканування, перевіряє освітлення та, якщо це можливо, прибирає з кадру зайві предмети. Якщо працюють з окремим експонатом, його фотографують із десятків або сотень ракурсів, щоб зафіксувати всі деталі.
Далі збирають фотографії, лазерні вимірювання та панорами. Найбільше часу займає обробка матеріалів: їх поєднують у єдину модель, очищають від випадкових об'єктів, коригують текстури та перевіряють точність.
Результат залежить від завдання. Це може бути високоточна 3D-модель для архівування чи реставрації, інтерактивний віртуальний тур або цифрова копія окремого експоната, яку можна обертати та розглядати з усіх боків.
Що ускладнює оцифрування
У роботі Skeiron трапляються об'єкти, які потребують особливого підходу. Крихкий експонат не завжди можна пересунути чи розмістити під потрібним кутом, а блискучі та прозорі поверхні складніше точно відтворити. Додаткової підготовки можуть потребувати й зали зі складним плануванням.
Підлаштовуватися доводиться і під роботу самого музею. Зали часто сканують тоді, коли немає відвідувачів, а роботу узгоджують з адміністрацією, хранителями фондів та реставраторами.
Є й фінансовий бік. Високоточне обладнання та спеціалізовані програми коштують дорого, а обробка матеріалів потребує багато часу. Тому частину своїх проєктів Skeiron реалізує за грантової підтримки українських і міжнародних партнерів.
У команді також помічають, що музеї дедалі глибше розуміють цінність цифрових копій. Адже це не лише спосіб показати колекції онлайн, а й можливість зберегти інформацію про них, навіть якщо оригінали буде пошкоджено або втрачено.
Як музеї використовують цифрові матеріали
Зібрані під час сканування дані фіксують стан об'єкта на конкретний момент і можуть знадобитися під час реставрації.
Цифрові моделі використовують і для досліджень. Науковці можуть працювати з ними дистанційно: обертати предмети, робити вимірювання та аналізувати деталі без зайвого контакту з оригіналами. Наприклад, для Львівського музею історії релігії Skeiron створив 3D-моделі 22 археологічних пам'яток.
Віртуальні тури та аудіогіди дають змогу «відвідувати» музеї з будь-якої точки світу. Зараз онлайн можна оглянути десять відділів Львівського історичного музею.
Один і той самий 3D-скан можна використовувати по-різному — для AR, інтерактивних квестів, тактильних моделей та аудіоописів. У Музеї авіації команда Skeiron розробила квест «Підготуй літак для Привида Києва», а в проєктах на Рівненщині та Волині — тактильні моделі замків та інтер'єрів зі шрифтом Брайля й аудіогідами для людей із порушеннями зору.
Що далі
На Львівщині Skeiron уже оцифрував понад 180 об'єктів — від музейних предметів до пам'яток ЮНЕСКО та унікальних дерев'яних церков. Так сформувався цифровий архів, який можна використовувати для досліджень, реставрації, освіти та популяризації спадщини.
Серед планів також — оцифрування фасадів історичних будівель у центрі Львова. Один із пріоритетів — територія, що входить до зони ЮНЕСКО. Її планують детально зафіксувати, щоб зберегти точні відомості про автентичний вигляд цієї частини міста.
Ще один напрям — проєкт «Загиблики», присвячений архітектурним пам'яткам України у критичному стані. Завдання — встигнути створити їхні точні 3D-моделі, поки це ще можливо. Згодом ці матеріали можуть знадобитися для досліджень, реставрації та відновлення.
Фото: з офіційного сайту Skeiron
.jpg)