Коли російські військові грабували Херсонський художній музей, то вивезли понад 10 тисяч творів мистецтва. Та завдяки винахідливості музейників їм не вдалося забрати найважливіше для майбутнього пошуку колекції — інформацію про неї.
Саме збережена фондова документація та цифрова фотобаза згодом дали змогу ідентифікувати майже 150 викрадених творів у Центральному музеї Тавриди в окупованому Сімферополі та залучити до роботи Інтерпол.
Ця історія вкотре доводить, наскільки важливо зберігати не лише музейні предмети, а й інформацію про них — особливо в умовах війни. Захистити ці дані можна заздалегідь, внісши відомості про колекцію до Реєстру музейного фонду України. Так окупанти не зможуть безслідно викрасти або знищити цінні записи.
Херсонський художній музей та його колекція
Херсонський обласний художній музей відкрили 27 травня 1978 року. Вже у 1981-му йому присвоїли ім'я українського живописця й майстра акварелі Олексія Шовкуненка.
За кілька десятиліть тут сформувалася одна з найцікавіших мистецьких колекцій України — понад 14 тисяч музейних предметів від XVII століття до сучасності. Основою фондів стала передана місту приватна колекція Марії Корніловської та зібрання колишнього художнього відділу Херсонського обласного краєзнавчого музею.
Далі колекцію поповнювали твори з інших приватних зібрань, надходження від Міністерства культури України та дирекції художніх виставок і музеїв. Чимало робіт музей отримав у подарунок з Ізраїлю, Іспанії, Латвії, Франції та інших країн.
У Херсоні зберігалися полотна Пітера Лелі, Августа фон Байєра, Кшиштофа Любенецького, Івана Айвазовського, Михайла Врубеля, Костянтина Трутовського, Миколи Пимоненка, Вільгельма Котарбинського, Зінаїди Серебрякової, Давида Бурлюка, Миколи Глущенка, Тетяни Яблонської та Олексія Шовкуненка. Окрему цінність становило велике зібрання ікон.
У 2021 році в музеї розпочали реставраційні роботи в межах програми «Велика реставрація». Завершити їх не встигли — роботи перервало повномасштабне вторгнення.
Легенда про порожній музей та врятовані дані
Росіяни зайшли до Херсона в перші дні великої війни — 1 березня 2022 року. Евакуювати працівників, музейні предмети та архівні матеріали до захоплення міста не вдалося.
Тож музейникам довелося шукати способи врятувати колекцію і дані про неї вже в окупації. Вони перенесли всі відомості з комп'ютера головного зберігача на окремий диск і сховали його в надійному місці. Інформацію на комп'ютері видалили.
Щоб виграти час і не дати загарбникам дістатися до фондів, працівники поширили легенду: нібито музейне зібрання вивезли ще до початку реставрації будівлі. Це спрацювало — майже п'ять місяців росіяни вважали музей порожнім.
Проте 19 липня 2022 року окупанти все ж захопили будівлю та призначили власну «адміністрацію». За інформацією музею, загарбникам допомогли окремі працівники, зокрема колишні, які пішли на співпрацю з ворогом.
Понад 10 тисяч викрадених творів і атаки на Херсонський художній музей
Перед втечею з Херсона росіяни взялися грабувати музей. Упродовж п'яти днів — з 31 жовтня до 4 листопада 2022 року — вони вантажівками вивозили його майно.
З колекції викрали понад 10 тисяч творів мистецтва — живопис, графіку та скульптуру. Окупанти цинічно називали це «евакуацією» та прикривалися нібито «збереженням культурних цінностей». Викрадені твори доправили до анексованого Криму.
Міжнародні експерти зазначають, що таке мародерство стало найбільшим колективним викраденням творів мистецтва з часів Другої світової війни, коли нацисти грабували мистецькі колекції Європи.
Після деокупації Херсона музей почала нищити російська зброя. Будівля неодноразово потрапляла під обстріли: були пошкоджені фасад і дах, вибиті вікна, зафіксовані влучання безпосередньо в порожні експозиційні зали. Обстріли тривають і досі.
Так, 20 серпня 2026 року російський безпілотник вдарив по будівлі музею, внаслідок чого загорілося її праве крило та прилеглі господарські споруди. Вогонь знищив меблі, електропроводку та систему опалення, пошкодив паркет, а в коридорі одного з фондосховищ обгоріли книги.
Як музейні записи допомагають шукати викрадені твори
Після пограбування збережена музейниками інформація про фонди набула нового значення. Значна частина фондової документації та якісна цифрова фотобаза колекції вціліли — і тепер допомагають шукати та ідентифікувати викрадені твори.
Фотографії, описи та облікові відомості дають змогу порівнювати роботи, які з'являються на фото, відео та в інших джерелах, із музейними записами. Саме так працівники Херсонського художнього музею ідентифікували майже 150 творів у Центральному музеї Тавриди в окупованому Сімферополі.
Збережена документація стала важливою і для міжнародного розшуку. Херсонський художній музей першим серед постраждалих від російської окупації музеїв України почав активну співпрацю з Інтерполом.
Чому музеям потрібен Реєстр музейного фонду України
У Херсоні інформацію про колекцію врятував схований диск. Але захист важливих записів не має залежати від винахідливості працівників чи щасливого збігу обставин.
Комп'ютери, інвентарні книги, картотеки та фотографії можуть згоріти під час пожежі, опинитися під завалами або бути викраденими разом із культурними цінностями. Тому важливо, щоб облікова інформація зберігалася не лише в самому музеї.
Для цього й створений Реєстр музейного фонду України. Оцифрування фондів і внесення відомостей до Реєстру дають змогу зберегти інформацію про предмети в державній цифровій системі. Ці дані також допомагають підтвердити належність предметів конкретному закладу. Історія Херсонського художнього музею показує це наочно.
Публічні дані Реєстру музейного фонду України потрапляють до Національного музейного порталу — цифрової платформи, що представляє музейні колекції.
Як зараз працює Херсонський художній музей
Сьогодні команда музею під керівництвом Аліни Доценко продовжує шукати та ідентифікувати викрадені твори, розповідати світу про пограбування колекції та поступово відновлювати фонди. Серед важливих напрямів цієї роботи — залучення міжнародних юридичних і мистецтвознавчих інституцій для повернення викрадених культурних цінностей.
Через безпекову ситуацію музейники переважно працюють дистанційно, але проводять виставки на майданчиках інших українських музеїв. Експозиції представляють врятовані та подаровані роботи, а також репродукції викрадених творів. У соцмережах команда Херсонського художнього музею розповідає їхні історії, ділиться новинами й анонсує нові проєкти.
Окреме завдання — збереження самої будівлі. Нині вона потребує консервації, а після стабілізації безпекової ситуації — відновлення та завершення реставрації, яку перервало повномасштабне вторгнення. Лише після цього Херсонський художній музей зможе знову приймати відвідувачів.
Дані, які не можна втратити
Історія Херсонського художнього музею нагадує: готуватися до найгіршого потрібно тоді, коли ще є час.
Поки колекція в безпеці, її облік може здаватися звичною частиною музейної роботи. Під час війни ці записи набувають зовсім іншої ваги.
Тож не чекайте моменту, коли їх доведеться рятувати. Вносьте музейні колекції до Реєстру музейного фонду України вже зараз.
Фото надані Херсонським обласним художнім музеєм ім. О.О.Шовкуненка
Автор фото на обкладинці — Олександр Корняков
.jpg)