Музей у віртуальній реальності, оживлені химери, історія замку в окупації, мовний парк атракціонів та інтерактивний лабіринт історії Запоріжжя — усе це і не тільки втілять переможці «Тисячовесни».
У напрямі «Візуальне мистецтво» державне фінансування отримають 77 проєктів. Серед їхніх авторів — музеї та заповідники, а також громадські організації, художники, дослідники й цифрові команди, які працюють із культурною спадщиною.
Теми дуже різні: українська ідентичність, викрадене й зруйноване мистецтво, видатні постаті, архітектура, народні ремесла та фольклор. Представлятимуть їх у виставках, анімації, освітніх програмах, цифрових реконструкціях, VR і доповненій реальності.
У 2027 році «Тисячовесна» продовжиться. Ідеї для наступного конкурсу вже можна шукати в музейних фондах — зокрема в колекціях, представлених на нашому Національному музейному порталі.
Музеї на «Тисячовесні»
«Тисячовесна» — ініціатива Президента України Володимира Зеленського, яку реалізують Міністерство культури України спільно з Офісом Президента.
Окремого музейного напряму в першому конкурсі не було, однак державні й комунальні установи могли подаватися до будь-якого напряму, що відповідав їхньому задуму. Музей міг підготувати заявку самостійно або долучити партнерів із потрібним досвідом.
Умови фінансування залежали від виду культурного продукту. За правилами першого конкурсу держава могла покрити до 50%, 80% або 100% його вартості. Повну підтримку могли отримати, зокрема, дитячі та дебютні виставкові проєкти.
Загалом на першу «Тисячовесну» надійшло 2634 заявки, з яких 1215 пройшли до фінальних пітчингів. За уточненими підсумками шести напрямів визначили 545 проєктів-переможців. Результати напряму «Аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж» оголосять окремо.
«"Тисячовесна” показала масштаб творчої енергії, яка сьогодні є в Україні, і водночас — величезний запит на системну підтримку культури. Наше завдання — допомогти перетворити цю енергію на фільми, музику, вистави, анімацію, мистецькі проєкти, які дивитимуться, слухатимуть і обиратимуть українці», — зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури України Тетяна Бережна.
Музейні історії в нових форматах
Перелік переможців «Тисячовесни» у напрямі «Візуальне мистецтво» показує, як музейні матеріали можуть виходити за межі звичної виставки.
Наприклад, постійну експозицію Національного художнього музею України, демонтовану після 24 лютого 2022 року з міркувань безпеки, відтворять у VR. Пройти віртуальними залами можна буде з комп’ютера, смартфона або за допомогою VR-гарнітури — роздивитися твори, послухати аудіогід і відкрити архівні матеріали.
Проєкт «ХИМЕРИ. Оживлений бестіарій України» поєднає авторське мистецтво, фольклор і цифрову анімацію. Образи, натхненні Мавкою, Чугайстром, Вієм та іншими міфологічними істотами, оживуть у коротких відео. Історію Василівського замку, що залишається в окупації, розповідатимуть поза стінами пам’ятки, а репродукції 200 творів Хмельницького обласного художнього музею представлять у дитячих лікарнях.
За кожним із цих задумів стоїть конкретний матеріал: музейний предмет, пам’ятка, архівна світлина, народний образ або дослідження. Працювати з ним можуть не лише музейники, а й режисери, художники, куратори, освітяни та розробники. Так біографія може стати основою фільму, ремесло — виставки чи анімації, пам’ятка — цифрової реконструкції, а музейна колекція — гри, квесту або відеосерії для школярів.
У 2027 році до «Тисячовесни» планують додати книжковий напрям, а також розширити програму на відеоігри. Так музейні історії зможуть з’являтися у виданнях, аудіокнижках та інтерактивних цифрових форматах.
Де шукати теми для наступної «Тисячовесни»
На Національному музейному порталі можна переглядати колекції з різних регіонів України — роботи художників, археологічні знахідки, стародруки, предмети побуту та декоративного мистецтва. Тут також зібрані матеріали про українські музеї.
Музейники можуть побачити, як предмети з різних зібрань доповнюють одне одного, і знайти партнерів для спільного проєкту. А режисери, художники, сценаристи й дослідники — відкрити маловідому постать, подію або пам’ятку, про яку варто розповісти.
Для музеїв портал має ще одну важливу функцію: тут вони можуть вести цифровий реєстр своїх колекцій. Якщо предмет викрадуть, збережені фотографії, описи та облікові дані допоможуть його ідентифікувати й підтвердити належність до конкретного музейного зібрання.
.jpg)