Онлайн-музеї України: цифрові технології та доступ до культури у 2026 році
Повномасштабна війна змінила всі сфери нашого життя, і музейна — не виняток. Колекції доводиться евакуювати або переміщувати в укриття, а зали та виставки — тимчасово зачиняти. Через це українське мистецтво дедалі активніше виходить у віртуальний простір.
Онлайн-музеї України пропонують цифрові виставки, 3D-моделі, електронні каталоги та віртуальні тури музеями України онлайн. Цифрові музеї та окремі онлайн-проєкти відкривають доступ до мистецтва онлайн, зокрема до творів, які сьогодні неможливо побачити наживо. Оцифрування музейних колекцій не замінює оригіналів, але допомагає зберігати інформацію про культурні цінності.
Цей напрям розвиває і Національний художній музей України (NAMU), будівля якого постраждала внаслідок російського обстрілу у травні 2026 року. Про цифрові проєкти, значення технологій для збереження культурної спадщини під час війни та найближчі плани розповіла Вікторія Волошина — завідувачка сектору комунікацій та промоції Національного художнього музею України.

Віртуальні виставки, 3D-тури та цифрові колекції NAMU
— Які цифрові формати сьогодні доступні у вашому музеї?
— У Національному художньому музеї України у будь-який час доступна віртуальна виставка «Шедеври NAMU», створена у форматі 3D-туру з мультимедійними доповненнями, що дають змогу детально роздивитися твори Олександри Екстер, Олександра Мурашка, Тетяни Яблонської, Федора Кричевського та інших знакових художників.
Також доступний віртуальний тур «Український портрет XVII–XX ст.» — цифрова реконструкція знакової виставки 1925 року, підготовленої Данилом Щербаківським і Федором Ернстом.
Окремим напрямом є серія відеороликів, присвячених шедеврам скульптурної колекції NAMU, яка знайомить широку аудиторію з музейним зібранням у доступному форматі.
Усі ці цифрові проєкти були реалізовані у співпраці з eMuseum і є частиною нашої роботи над розширенням доступу до музейної колекції.
— Чи доступні ці цифрові сервіси зараз, поки музей тимчасово зачинений для відвідувачів? Чи є вже орієнтовні терміни відновлення офлайн-роботи?
— Так, усі цифрові сервіси NAMU залишаються доступними для аудиторії, поки музей тимчасово не приймає відвідувачів.
Щодо відновлення офлайн-діяльності, то наразі говорити про конкретні терміни повноцінного відкриття ще зарано. Ми сподіваємося вже восени частково відновити роботу музею та розпочати роботу лекторіїв і провести кілька публічних заходів.
Водночас про повернення до повноцінної експозиційної діяльності поки що не йдеться, оскільки не всі виставкові зали після пошкоджень є придатними для безпечного прийому відвідувачів та розміщення експонатів.
Як війна прискорила цифровізацію NAMU
— Коли музей почав активно розвивати цифрові сервіси та що стало поштовхом до цього?
— NAMU послідовно розвиває цифрові сервіси. Ми намагаємося йти в ногу з часом, стежити за трендами, використовувати нові технології та сучасні способи взаємодії з аудиторією. Тому не можна сказати, що існував один конкретний момент чи подія, які стали поштовхом до цифровізації.
Водночас повномасштабна війна суттєво змінила пріоритети та змусила нас прискорити окремі процеси. Частину проєктів довелося оперативно адаптувати до цифрового формату, а деякі — повністю перенести з офлайну в онлайн через безпекові обставини.
Цифрові рішення стали дієвим способом підтримувати зв’язок із відвідувачами. Саме тому сьогодні розвиток цифрових сервісів є одним із ключових напрямів роботи музею.
— Які цифрові проєкти або сервіси ви вважаєте найуспішнішими?
— Ми не поділяємо цифрові проєкти на більш чи менш успішні, адже кожен із них виконує важливу функцію. За окремими ініціативами ми можемо простежити позитивний відгук аудиторії.
Наприклад, гарне сприйняття в соціальних мережах отримала серія відео, присвячена оцифрованій колекції скульптури NAMU.
Також чудові відгуки безпосередньо від відвідувачів музею ми чули щодо мультимедійних матеріалів, створених для виставок «Олександр Мурашко. Кольорові модуляції» та «Перша історія повернення», які були представлені на інтерактивній сенсорній панелі в експозиції.
— Хто найчастіше користується онлайн-контентом музею? Чи відрізняється ця аудиторія від відвідувачів офлайн?
— Онлайн-контентом Національного художнього музею України частіше користується молодша аудиторія, ніж традиційний офлайн-відвідувач музею, якщо брати ядро аудиторії.
Крім того, вона є значно ширшою географічно: до наших цифрових проєктів долучаються люди з різних регіонів України, а також іноземці й українці, які перебувають за кордоном. Для них віртуальний тур музею дає змогу знайомитися з українським мистецтвом незалежно від місця перебування.
— Яка статистика переглядів онлайн-проєктів, користувачів віртуальних турів та відвідувань цифрових колекцій?
— Ми бачимо, що інтерес до наших онлайн-проєктів не згасає. Лише від початку 2025 року сторінки трьох цифрових проєктів NAMU на платформі eMuseum переглянули понад 6 тисяч разів.

Найбільше уваги привернув проєкт «Анатоль Петрицький. Поза сценою» — його відкрили майже півтори тисячі людей. Для нас це особливо цінно, адже відкриття цієї виставки в залах музею довелося відкласти. Приблизно стільки ж глядачів мала віртуальна виставка «Шедеври NAMU», а тур «Український портрет XVII–XX ст.» переглянули понад 800 користувачів.
Приємно, що серед нашої аудиторії є й закордонні глядачі: майже кожен дванадцятий перегляд припадає на англомовні версії проєктів.
Як музеї зберігають колекції під час війни
— Яку роль, на вашу думку, цифровізація відіграє у збереженні та популяризації культурної спадщини України?
— Для нашого музею це, без сумніву, дуже важливий інструмент.
Цифрова документація не замінює оригінал, але є критично важливою для його дослідження, збереження інформації та забезпечення доступу до культурної спадщини. Для України, яка вже кілька років живе в умовах повномасштабної війни, це особливо важливо.
Як ми щодня переконуємося, фізична збереженість музейних колекцій і пам’яток не має абсолютних гарантій: неможливо убезпечити абсолютно все, а ризик пошкодження чи втрати культурних цінностей залишається постійним.
У таких умовах цифрові копії, фотографії, 3D-моделі та електронні каталоги нерідко стають свідченнями злочинів росіян та їхньою документацією для майбутніх поколінь.
Водночас цифрові колекції музеїв значно розширюють доступ до культурної спадщини. Оцифрування мистецтва в Україні дає змогу знайомитися з творами людям, які не можуть відвідати музей особисто.
— Чи змінилася роль цифрових сервісів після початку повномасштабної війни? Наскільки вони допомагають музею залишатися доступним для української та міжнародної аудиторії?
— Так, після початку повномасштабної війни роль цифрових сервісів NAMU суттєво зросла. У багатьох випадках це єдиний спосіб побачити твори, які були евакуйовані, переміщені до укриттів або тривалий час не можуть експонуватися.
На жаль, цифрові матеріали іноді залишаються єдиним свідченням об’єктів культурної спадщини, які були безповоротно втрачені внаслідок війни. Разом із тим, цифрові формати дають змогу не зупиняти музейну діяльність навіть тоді, коли фізичний простір стає недоступним.
Так сталося, зокрема, з виставкою творів Анатоля Петрицького, яку ми готували до офлайн-відкриття. Після пошкодження будівлі музею нам довелося відкласти відкриття експозиції. Самі твори не постраждали, і зараз проєкт «Анатоль Петрицький. Поза сценою» можна побачити в цифровому форматі.
Він показує митця з маловідомого для широкої аудиторії боку, відкриваючи його творчість за межами театральної сценографії, з якою найчастіше асоціюють Петрицького.
— У зв’язку з повномасштабною війною основна колекція музею наразі перебуває в укритті. Чи мають відвідувачі можливість ознайомитися з нею онлайн?
— Поки колекція NAMU онлайн представлена лише фрагментарно.
Водночас ми працюємо над розширенням цифрового доступу до наших зібрань, і вже з осені плануємо зробити доступною для онлайн-ознайомлення значну частину колекції, яка зазвичай представлена в постійній експозиції музею.
Оцифрування музейних колекцій дасть аудиторії змогу знайомитися з творами, поки евакуйована колекція музею перебуває в укритті.
— Раніше музей проводив віртуальні тури виставковими проєктами з використанням VR-окулярів. Чи реалізуєте ви такі проєкти зараз?
— Наразі ця послуга тимчасово недоступна, оскільки музей не приймає відвідувачів після пошкоджень, завданих російським обстрілом у травні 2026 року.
Щойно музей відновить повноцінну роботу та знову відкриється для публіки, ми обов’язково повернемося до реалізації проєктів із використанням VR-технологій.
Цей формат є важливою складовою нашої роботи з аудиторією, тому ми плануємо відновити його за першої можливості.
Які онлайн-проєкти NAMU готує далі
— Які цифрові проєкти або сервіси плануєте розвивати найближчим часом?
— Найближчим часом ми плануємо й надалі активно розвивати цифровий напрям NAMU. Ми стали переможцями «Тисячовесни» із проєктом «NAMU VR: Відновлена постійна експозиція», і саме зараз розпочинаємо над ним роботу.
Це масштабна віртуальна реконструкція музейних залів і постійної експозиції Національного художнього музею України з аудіогідом українською та англійською мовами. Ми впевнені, що це буде проєкт світового рівня, який дозволить повернути віртуальну присутність основної колекції музею та відкрити її для аудиторії незалежно від фізичної доступності будівлі.
Паралельно працюємо над наповненням Реєстру Музейного фонду України творами з колекції NAMU. Ми вже пройшли відповідне навчання і зараз перебуваємо на етапі відбору та систематизації творів для внесення до реєстру.
Загалом ми бачимо великий потенціал саме у віртуальних і цифрових проєктах, адже вони дають культурній інституції абсолютно нові можливості для збереження, дослідження та презентації колекції. Тож ми точно будемо рухатися в цьому напрямі. І радимо стежити за NAMU, адже попереду буде цікаво.